[Recent Entries][Archive][Friends][User Info]
| July 7th, 2009 | |
|---|---|
| 06:27 pm [Link] |     ФЕЕРИЧЕСКОЕ!!! В журнале Министерства обороны "Військо України" сочинитель родословной юЩЕНко от бездетного гетмана Калнышевского и многодетного Чингисхана - Даныло Кулыняк в очередном НЕВІДОМИЙ «ПОТЕМКИН»: За часів СРСР ідеологи свідомо приховували той факт, що більшу частину екіпажу повстанців становили саме українціДанило КУЛИНЯК Борт повсталого у червні 1905 року «Потемкина», який під малиновим козацьким прапором одинадцять діб був острівцем свободи, плавучою козацькою республікою, вільною від російського царизму, цілком можна назвати кораблем української революції на Чорному морі і предтечею загальноукраїнської революції 1917–1918 років. Адже це повстання було найбільш яскравим виявом народного гніву на Чорноморському флоті, який на той час за своїм складом переважно був українським. Тож не дивно, що він почався з вигуку Григорія Вакуленчука українською: «Та доки ж ми будемо рабами!» В єміграції дочка народовольця-емігранта Земфіра Арборе згадувала: …ховаючись у нашому саду, справжній український селянин, моряк-революціонер — Панас Матюшенко — голосно читав по-українськи вірші Тараса Шевченка і награвав на бандурі українські пісні».ПЕРЕВОД: НЕИЗВЕСТНЫЙ «ПОТЕМКИН»: Во времена СССР идеологи сознательно скрывали тот факт, что большую часть экипажа повстанцев составляли именно украинцы Борт восставшего июне 1905 года «Потемкина», который под малиновым казацким флагом одиннадцать суток был островком свободы, плавучей козацкой республикой, свободной от российского царизма, вполне можно назвать кораблем украинской революции на Черном море и предтечей общеукраинской революции 1917-1918 годов. Ведь это восстание было наиболее ярким проявлением народного гнева на Черноморском флоте, который в то время по своему составу преимущественно был украинским. Поэтому не удивительно, что он начался с возгласа Григория Вакуленчука по-украински: «До каких же пор мы будем рабами!» В эмиграции дочь народовольця-эмигранта Земфира Арборе вспоминала: «... Скрываясь в нашем саду, настоящий украинский крестьянин, моряк-революционер - Афанасий Матюшенко - громко читал по-украински стихи Тараса Шевченко и наигрывал на бандуре украинские песни». |