| :) |
[Nov. 3rd, 2006|09:38 pm] |
Навіщо мови нам чиїсь? Лише одну я поважаю. Цією мовою колись Уперше я сказав „кохаю”,
На ній, на рідній, на моїй Завжди звертаюсь до дитини, До бюрократів, і повій, До пересічної людини,
На ній і батько мій читав Мені казочки чудернацьки, На ній і перший іспит склав Я у часи свої юнацьки...
Чого ж ви до**ались, б**дь, До мене, як вороже військо? Я просто хочу розмовлять Прекрасной мовою. Російськой...
(c) Олег Никоф |
|
|
| Comments: |
помилка на помилці сидить. і помилкою поганяє. а мене батько вчив української саме так - казками. у столиці "рідної" імперії...
Я думаў, шо гэта пераробка нейкага хрэстаматыйнага верша. А ты кажаш, як памылка на памылцы. А на казках я таксам вывучыўся. Ад бацькоў і ад бацькоў бацькоў.
| From: | (Anonymous) |
| Date: | December 2nd, 2006 - 01:34 pm |
|---|
| | | (Link) |
|
Yes, pomylka na pomylci! Same tak. V 10 ryadku maye buty ne `chudernacky` a `chudernacki`. Katsap pevno yakyjs pysav... ha-ha | |