О глупых претензиях на элитарность....


Самое интересное в этой картинке, что её нарисовали и продвигаютсами порохоботы, как что то хорошее, выдавая свою упоротость за "элитарность". Мол, за П голосовали "избранные", "элита" - а за З - чернь всякая. Собственно шеврончик "рабовластник" он тех же корней. Что бы на кого то цак нацепить, заставлять "ку" делать, а какаву в постель...



Хотел написать длинопост, поминая Стругацких, прогрессоров, подорожные и цитаты из книг как способ идентификации "небыдла" попутно поясняя почему у огурцов могут быть элитные сорта, у коровок, овечек и прочей скотины - элитные породы, а вида хомо сапиенс сапиенс - нет.

Но вспомнил стишок врача и поэта позапрошлого века Степана Руданского. Тмм и про элитарность и про евроориентированность...




А що тепер буде?
Степан Руданський

Питається пан жидка:

– Був-єсь у Варшаві?

Жидок каже: – Ні не був,

Пане мій ласкавий!

– Дурень же ти, що не був!..

А був-єсь в Парижу?

– Ні, мій пане,– каже жид, –

Не був і в Парижу.

– Дурень же ти, що не був!..

То в Римі, майбути?

– І там, пане, я не був,

Та й нічого бути.

– Дурень же ти! – каже пан.

– Я й сам теє знаю,

Але, пане, я вже вас

Тепер запитаю:

А чи був пан там, де я

Козу напуваю?

– Ні! не був,– говорить пан, –

Не був і не знаю!

– Як-то, пане? Та ж про те

Знають усі люде!

– Я не знаю! – Ну, герехт!

А що тепер буде?

26 февраля 1859

Примітки
Вперше надруковано І. Франком за копією В. Стрільчевського в ж. «Зоря», 1886, ч. 15-16, стор. 254. Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 112, звор. – 113, і «Співомовки 1861», стор. 41 – 42. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 203.