| |||
|
|
Стихи про жаб на хохляцком Морква на городi, У саду бджола. Жаба на болотi Крила розвела. Хоче полетiти, Тихо каже “Ква!” Але в небо взмити Hе дає Москва. Знають, знають хитрi Клятi москалi Те, що у повiтрi Жаби - королi. Що розкинув крила, Мов зелений птах Цiлий день парила б Жаба в небесах. Що могла б дiстати Hавiть до зiрок, Що створив лiтати Жаб зелених бог. Але щось тримае, Тягне до трави. Жаба точно знае - То рука Москви. В ней залiзнi пальцi, Як кiльцем взяли. I трима за яйця Жабу москалi... Кажуть, що не треба. Кажуть: “Ти лайно.” Але смотрить в небо Жаба все одно. I хоча минають Цi тяжки часи, Досi заважають Жабi руськi пси. Годi, кляте стерво, Золота Москва Жаба ще не вмерла, Жаба ще жива. Жаба ще порине В синю далечiнь, Бо немає нинi Краще жаб створiнь. 2. Олександр Олесь "В болотах жаби рай знайшли..." (1905) В болотах жаби рай знайшли І там плодились і згнивали, А десь над ними клекотали В повітрі чистому орли. І туркіт жаб, і дух гнилий До їх туманами знімались, І до болот орли спускались І виливали гнів палкий. Та жаби, всі в сетках турбот, На клект орлячий не зважали, Жили, плодились і згнивали В багні смердючому болот. І повні скорбного чуття, Орли за хмарами літамли І ситих жаб уже не звали З болот до вищого життя. |
||||||||||||||||