неустановленное следствием
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends View]

Friday, May 17th, 2019

    Time Event
    8:45p
    депутат пономарёв пошёл по стопам депутата вороненкова
    и получил гражданство Украины - в последний рабочий день каденции Петра Порошенко. Ну и в день борьбы с гомофобией. Хм.
    удивительно, как он, четвёртый год пасясь в Украине, так и не соизволил потереть тот свой пост в ЖЖ, только привесил к нему тележку гнилых отмазок в жанре "не поймите меня правильно". Архива для, скопирую-ка я его, пока не потёр всё же:

    Ну, надеюсь, он не остановится на этом пути и дойдёт до положенного вороненковым финала.

    офф-топы:


    +++
    круто:

    На світлинах ветеран УПА і війни Кореї, професор Мак-Мастерського університету в Канаді Петро Потічний. На першій він в Кореї на початку 50-х, а на другій в Україні в наш час.

    Совєти вбили його батька в 1941-му році, а поляки вирізали більшість людей у його рідному селі. Загін Армії Крайової поручика Юзефа Бісса (псевдо «Вацлав») знищив тоді 366 людей в селі Павлокома (зараз республіка Польща в 40-ка кілометрах від Перемишля). В 1945-му році у віці 14-ти років Петро прийшов до Української Повстанської Армії, де був зв’язковим у сотні «Громенка». Далі був пропагандивний рейд на захід. Воював проти більшовиків до 1947-го року.

    В 1947-му отримав політичний притулок в США. Згодом брав участь у корейській війні в складі американського ВМФ (Marins Corps). В Японії був у складі спеціального загону, який на підводних човнах доставляв засоби для операцій на територію Китаю. Під час однієї з таких акцій Потічний був поранений.

    В рамках програми підтримки демобілізованих солдатів вступив до університету у Філадельфії, згодом до Колумбійського університету в Нью-Йорку. Здобув фах історика в Університеті Мак-Мастера в місті Гамільтон, провінції Онтаріо, Канада.

    Написав книгу спогадів «Моя дорога», «Історія села Павлокома» і «Справа Батька» – про його батька, Петра Йосиповича Потічного, арештованого НКВС у вересні 1940-го в та розстріляного у червні 1941-го з іншими політичними в’язнями Перемиської тюрми в урочищі Саліна біля Добромиля (зараз Старосамбірський район Львівської області).

    Белоэмигранты тоже, кстати, в той войне воевали, если не путаю.

    << Previous Day 2019/05/17
    [Calendar]
    Next Day >>

My Website   About LJ.Rossia.org