неустановленное следствием

Другий рік місто косить чума

(єпископ приходить у єврейський квартал. Фоточка с газеты-завтра, может и фейк, неважно)

не думал, что доживу до такого безобразия. Петрушевскую тут уже вспоминали, нате вам ещё Жадана-2015 (сабж):

Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя – лише хресна хода.
Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.

Папське ім’я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць.
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати? Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки такі Середні віки.

І тоді єпископ приходить у єврейський квартал,
і говорить: «Хто з нас не гине за метал?
Усіх нас нищить небесний терор,
усіх нас винесуть в чорний коридор.
Світла немає. Відсутня мета.
Саме час починати свята».

І тоді лунає барабанний бій,
і підіймає з землі ремісників і повій,
і затягує нас у свою круговерть.
Тих, хто помер, не лякає смерть.
Не лякає жодна з її образ.
Боятись тут варто хіба що нас.

І ми одягаємо пір’я й хвости,
і змащуємо кров’ю натільні хрести,
і палимо на вулицях свого сатану,
і оголошуємо небесам війну,
і водимо процесії довкола вогнів.
Все, що в нас є – це народний гнів.

Клади на обличчя пудру й грим.
Ніколи не пізно померти молодим.
Ніколи не пізно змінити ім’я.
Про мене свідчитиме тінь моя.
Але ніколи й нікому не кажи про це.
Смерть не пізнає нас у лице.

Життя випалює нас, як сірники,
виймає, мов скалки зі своєї руки,
вириває нас, ніби ніж із плеча,
ми лишаємось, дикі, як алича,
лишаємось, апелюємо до своїх богів.
Як на небіжчиків у нас забагато боргів.

Лишаємось разом – мертві й живі,
стоїмо по горло у високій траві,
стоїмо на березі нічної ріки,
запалюємо старі маяки.
На вогонь прилітає лише сарана.
Ніч глибока. Немає дна.

какой-то просто нездоровый косплей во всемирном масштабе. За несколько дней проходишь от "Блин, вы что серьёзно что ли?" до "Аааааааааа, куда вы меня тащите, отпустите!". По ходу, никакого блаженства кто мир сей посетил в минуты роковые нихрена не испытывает, потому что всю роковуесть может оценить только ретроспективно, а в процессе - только озверение разной степени.

в Украине тоже не слава Б-гу всё.

( Read more... )

А российское посольство, невзирая на короновирус, от очередного погрома защищали очередной раз силами ментов (((

А вот в Иране от короновируса всё хорошо, наоборот, получилось. Будьте как Иран.

офф-топы

что там в Гааге

+++

( Read more... )

+++

Таня Болотина прекрасная продолжает напоминать нам, что сексуальная ориентация - не фатум и не врождённое уродство, а выбор каждого человека, вполне могущий быть осознанным:

</div>