Об'яснітєльна Допоки я пребувала у високих сферах, мене зненацько пропіарив метр жж, матершинник та цікавійший чуваг,
Думаю, что если бы некоторые украинские юзеры писали изредка по-русски (например, shylamyla или там amin_77), уже были бы невъебезно популярными многотысячниками.І мене почали френдіти.
Дякую,
ubivay, за не знаю чим заслужений пєар.
Тому я вирішила дещо пояснити новозафрендівшим мене, а також моїм старим друзям навіщо я завела цей блог. Декому з вас я це вже писала кілійно, але вас меншина.
Так ось, я - російськомовна киянка. Я по-російські думаю, розмовляю, книжки читаю. Чому в неті я спілкуюсь тількі на українській?
Тому, що колись я завела жж, почала його вести російськійскою. Мене зафренділи хлопчики-дівчинки з російськомовного жж-сектора. Оскількі моєю метою було спілкування на цікавлячі мене теми, я не звертала уваги на те, що мої френди виявилися росіянами, а також російськомовними українцями.
Коли в Україні виграли право на ЧМ 2012 (разом із Польщею, звичайно), а також з деякими політичними подіями, я виявила, що милі хлопчики-дівчата, що ще вчора мали зі мною стількі спільного, зненацька виявилися антагоністами мого світу.
Я спочатку надовго розгубилася. Потім гарно подумала. І прийшла до такого висновку. З розвалом СРСР відбувся розкол свідомості. Якщо брати саме росіян та українців, то в кожного з двох таборів своя правда, і переконати протилежний табір на свій бік не має сенсу, хіба що гавкатися у хохлосрачі а-ля
Фафудья.
Тому, щоб не було більш таких неприємностей, я вирішила обмежити своїх френдів людьми, що більш-менш мають зі мною спільні інтереси, а головне, щоб френди зненацько не виявилися зі мною антогонистами в питаннях, які не мають розв"язання до сього дня (наприклад "Хто ви без нас", "Ви наші менші брати").
До речі, я не маю мету бути багатотисячником. Якщо ви мене зафренділи, бо вважаєте що в мене є що почитати, то звичайно, читайте мою маячню на здоров"я. Мені насправді потрібне спілкування, і я дуже ціную тих моїх френдів, що спілкуються зі мною на моєму жж, чи в бескраїх теренах інету.
З.І. Любі бандерівці, цей блог мав ще одну мету, досягненням якої я дуже задоволена. Коли я тількі розпочинала вісти цей жж, я не володіла біглою мовою, тобто щоб откоментити когось, мені потребувалось користуватись перекладачем, іноді я взагалі надовго зависала, бо не всі вирази мають ідентичний переклад. Зараз, завдяки френдам, що мали терпіння зі мною спілкуватись, я просунулася в володінні українською мовою набагато, від початкового рівня.
З.І.І. Якщо ви змогли прочитати ці многабукф, від яких в мене вже мозолі на вказівних пальцях, то маєте повне право вимагати від мене приз.