Рав Авраам Шмулевич
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends]

Below are the 3 most recent journal entries recorded in avrom's LiveJournal:

    Monday, March 24th, 2025
    12:10 am
    Госперевороты: от Израиля до Турции

    Сомалиленд примет газовщиков, странные откровения Стива Уиткофа, левые ввергают Израиль в хаос, революция в Турции, Сирия требует Кремль выдать Асада.

    Таймкоды:
    0:00:37 - Хорошие новости: рабовладельцы в ООН
    0:03:18 - Сомалиленд готов принять всех газовщиков
    0:18:32 - Левые Израиля готовы ввергнуть страну в хаос: это госпереворот (эксклюзивные подробности)
    0:49:43 - Странные откровения Стива Уиткофа в интервью Такеру Карлсону: что за этим стоит?
    1:06:40 - Революция в Турции: падение Эрдогана - или нападение на Израиль?
    1:18:28 - Сирия потребовала от Москвы выдать Асада. Живым.

    #shmulevich  #israel  #revolutionnow #шмулевич #turkey #trump

    https://youtu.be/koqqUriARas 
    Tuesday, June 13th, 2017
    5:17 pm
    На Землі безпечною є лише Антарктида, – Авраам Шмулевич про загрозу нової війни на Близькому Сході

    На Землі безпечною є лише Антарктида, – Авраам Шмулевич про загрозу нової війни на Близькому Сході


    Чому Саудівська Аравія почала тиск на Катар, яким чином експансія Ірану зблизила інтереси Ізраїлю та Саудівської Аравії та чи буде на Близькому Сході нова війна, в інтерв’ю «Народній Правді» розповів рабин, президент Інституту східного партнерства (Єрусалим) Авраам Шмулевич.

    Зовнішня політика Трампа – складна річ для аналізу

    – Президент США Дональд Трамп зробив свій перший візит на Близький Схід, а саме – в Саудівську Аравію та Ізраїль. На вашу думку, з огляду на переговори в обох країнах, що це означає для регіону і для Трампа?

    – Зовнішня політика Трампа – складна річ для аналізу. У чому полягає її суть, боюся, не розуміє навіть сам Дональд Трамп. Всі його заяви, зроблені під час передвиборчої кампанії та в перший час після приходу до влади, не виконані. Він казав, наприклад, що посольство США буде перенесено в Єрусалим, але воно досі не перенесено. Він говорив, що не вірить в глобальне потепління, навіть вийшов з Паризької угоди по боротьбі з глобальним потеплінням, але тепер Трамп каже, що вже вірить у зміну клімату. Багато було шуму з приводу стіни на кордоні з Мексикою, сьогодні немає ні стіни, ні цієї теми. Головною загрозою був оголошений Китай. Справді, з ним у США проблеми в економічній й навіть у військовій площині. Потім раптом з’явилася заява, що Китай є союзником в боротьбі з Північною Кореєю. Був відправлений флот до берегів Північної Кореї, навіть йшлося про те, що ось-ось розпочнеться війна. Тепер про нього забули. Прогнозувати дії Трампа, грунтуючись на його заявах неможливо. Тому я не беруся говорити, що це все означає для Трампа.

    Але ми бачимо, що після його візиту, між США та Саудівською Аравією були підписані контракти на $ 359 млрд. (згідно з повідомленням прес-секретаря Білого Дому, оборонні контракти складуть $ 109 млрд., а комерційні – $250 млрд. – НП). Можемо припустити, що під час цього візиту Трампа Саудівська Аравія отримала добро на свої дії. Це головний результат від візиту Трампа, який можна побачити.

    – А для регіону?

    – Поза всяким сумнівом, для регіону це все важливо. Саудівська Аравія включилася в боротьбу за гегемонію, але поки що в арабському світі. Всі інші арабські країни знаходяться в зоні впливу Ер-Ріяда. Навіть Єгипет, який пару десятиліть тому був претендентом на статус головної країни арабського світу, сьогодні залежить від Саудівської Аравії. Економіка Єгипту в жахливому стані. Єдине, що тримає Єгипет на плаву – це фінансова допомога Саудівської Аравії. «Брати-мусульмани», які є конкурентами ваххабітского проекту, розгромлені в Єгипті. Зараз вони викручують руки правлячій династії Катару, які теж прихильниками вчення «Братів-мусульман». ХАМАСу, а це теж по суті «Брати-мусульмани», саудівці теж оголосили санкції. Саудівська Аравія веде боротьбу за домінування в арабо-сунітському світі. Більше значення матиме так зване «арабське НАТО», адже йде ескалація конфлікту між Іраном та Саудівською Аравією, вони вже давно ведуть проксі-війну в Іраку і Ємені.

    Саудівська Аравія заручилася військовою підтримкою основних сунітських країн (Єгипет, ОАЕ, Бахрейн, Лівія, Ємен, Мавританія, Маврикій і Мальдівська Республіка, Коморські острови теж розірвали дипвідносини з Катаром – НП), а Ізраїль сьогодні знаходитись поза зоною цього конфлікту. Головною проблемою сунітського світу є Іран та ІДІЛ.

    – Чому ІДІЛ, адже вони ж теж суніти?

    – Іран – зовнішній конкурент, а ІДІЛ – внутрішній конкурент Саудівської Аравії. Це салафія, але інша. Ваххабізм (державна іделогія Саудівської Аравії – НП) – це тільки один з видів салафії. ІДІЛ підтримує дещо інший варіант салафітского проекту. Саудівська Аравія бореться за лідерство серед сунітів, в тому числі й проти ІДІЛ та Катару. Тому викручують руки Катару. Думаю, зараз йде торг з приводу того, яке місце займе Катар в сунітській ієрархії, де лідером буде Саудівська Аравія.

    Між Катаром і Саудівською Аравією давно точиться жорстка боротьба за лідерство

    – Чому Катар «випадає» з сунітської лінії?

    – Він «випадає» з лінії Саудівської Аравії, оскільки сунітська лінія – це й «Брати-мусульмани», й ІДІЛ, й Саудівська Аравія, й Катар. Між Катаром та Саудівською Аравією давно точиться жорстка боротьба за лідерство. Катар має потужну економіку, ВВП на душу населення є першим в світі. Нафтові та газові запаси,а золотовалютні резерви співставні з Саудівською Аравією, але в Катарі менше населення, себто й витрат менше (населення Саудівської Аравії 33 млн., Катару – 2,6 млн., Але далеко не всі, хто мешкає в Катарі, є його громадянами – НП). Але з точки зору фінансів, вагу Катару можна порівняти з Саудівською Аравією. Крім того Катар користується потужним інформаційно-ідеологічним впливо. Була створена Al Jazeera, вона була інструментом «арабської весни», вона досі впливає на арабські країни. У Катарі живе єгипетський шейх Юсуф Кардауї – один з головних богословів арабського світу, він близький до позицій «Братів-мусульман». Катар дуже багато працює в сфері пропаганди та зміцнення свого впливу. Тому не можна сказати, що Катар «випадав» з сунітської лінії. Між Катаром та Саудівською Аравією точиться жорстка боротьба за верховенство в сунітському таборі. Це була економічна та ідеологічна боротьба. Тепер протистояння прийняло нову форму.

    – Катар буде чинити опір?

    – Поза всяким сумнівом. Просто так він не здасться. Катар володіє інструментами впливу на американську адміністрацію. Катар майстерно вибудовував свій ідеологічний вплив в арабському світі та точно таким же чином вибудовував й своє лобі в США. Катар має мільярдні інвестиції в США та ряд інших країн, вони розкладають яйця в різні кошики. Згадайте угоду з Росією (компанія Glencore та Катарський суверенний фонд придбали 19,5% акцій «Роснефти» за 10,5 млрд. євро в кінці 2016 року, – НП).

    – Якими є інтереси Ірану, він може щось зробити?

    – Інтереси Ірану були окреслені ще імамом Хомейні – ісламська революція та головна роль в ісламському світі. Іран останнім часом чітко працює над об’єднанням всіх шиїтів під своєю волею, це почалося ще при Хомейні, який був шиїтським революціонером. До речі, його погляди на шиїзм були революційними. Хомейні спочатку був в меншості в Ірані, потім він набрався сил, а всередині Ірану все аятолли і мулли, що були не згодні з його поглядами, опинилися під арештом або в землі. Потім, зміцнившись в Ірані, Тегеран взяв під контроль центри шиїзму в Іраку, там знаходяться головні релігійні центри шиїзму. Далі він почав експансію в усі області шиїтів. Сьогодні існує коаліція всіх країн шиїзму, за винятком Азербайджану. В Іраку воюють шиїти Пакистану, Афганістану, шиїти Ємену воюють проти Саудівської Аравії. Мета Ірану – це шиїтський пояс od morza do morza, як кажуть поляки, але тільки від Перської затоки до Середземного моря – Іран, Ірак, Сирія. До цього потрібно додати ще райони Південного Лівану, які контролює «Хезболла».

    На розум правителів Саудівської Аравії і Ірану я не дуже б сподівався

    – Якщо порівнювати збройні сили Ірану та Саудівської Аравії, хто кращий?

    – Ірану має відносно непогану армію, але вона застаріла. В них є своя військова промисловість, вони її активно розвивають, але до найкращих американських зразків їм ще далеко. З іншого боку, у Ірану є досвід війни в Іраку та проксі-війн. Втім, в Іраку був не дуже успішний досвід. Однак якщо порівнювати їх з арабами, то вони воюють непогано.

    Саудівська Аравія в Ємені показала себе не з найкращого боку. Однак з точки зору військових технологій араби перевершують Іран. Але з точки зору людського потенціалу, Іран більше (80 млн.), ніж Саудівська Аравія. Тому для урівноваження чисельної переваги іранців, Саудівській Аравії й потрібно це «арабське НАТО».

    – Чи дійде справа до прямого зіткнення?

    – Все може бути. Ірано-іракська війна 1980-1988 років була божевіллям вже після першого року боїв, коли всім стало зрозуміло, що ніхто не може перемогти. Але вона йшла багато років. Тому на розум правителів Саудівської Аравії та Ірану я не дуже б сподівався. Проксі-війни вже йдуть. Завдяки Бараку Обамі, Іран отримав фінансову можливість вести ці війни. Недавній вибух в парламенті Тегерана й напад на мавзолей Хомейні – це теж елементи цієї проксі-війни, але вже проти Ірану.

    – Чому Ізраїль опинився фактично на стороні Саудівської Аравії та Єгипту?

    – Це різні історії. «Брати-мусульмани», що прийшли до влади в Єгипті, були дуже вороже налаштовані до Ізраїлю. Після військового перевороту, Барак Обама вороже сприйняв відсторонення «Братів-мусульман» від влади. Якби не вплив єврейського лобі в США, Вашингтон задушив би новий режим. Але сьогодні відносини між правлячим режим Єгипту та Ізраїлем є дружніми, нікому не потрібна напруга. Єдине, що потрібно Ізраїлю від Єгипту – це мир на кордоні.

    З Іраном зовсім інші відносини. Іран вже давно оголосив Ізраїль своїм головним ворогом, веде проти Ізраїлю війну, підтримуючи різні терористичні організації. Саудівська Аравія теж побоюється Ірану, але там розуміють, що Ізраїль їм реально не загрожує, а от Іран – загрожує, та ще й як. Була навіть інформація в пресі, що Саудівська Аравія просила Ізраїль завдати ядерних ударів по Ірану. В даному випадку ми спостерігаємо збіг інтересів Ізраїлю та Саудівської Аравії.

    – Суми, які Саудівська Аравія витрачає на переозброєння – $ 109 млрд (весь бюджет ЗСУ на 2017 рік – це $2,5 млрд., з яких лише $0,24 млрд.передбачено на зброю і техніку – НП), чи не небезпечно це не тільки для Ірану, але й для Ізраїлю?

    – Ми живемо в такому регіоні, що все може бути. На Землі безпечна тільки Антарктида. Сучасна зброя в Саудівській Аравії з’являється не вперше. Втім, якщо раніше Ізраїль заперечував проти таких великих угод, то тепер не заперечує. Очевидно, керівництво Ізраїлю вважає, що наразі ця угода не є загрозливою.

    Я не думаю, що Трамп закінчить імпічментом

    – В Іракському Курдистані оголосили, що у вересні буде референдум за незалежність. Як це вплине на іншу частину Іраку та на Туреччину?

    – Ірак вже фактично розділений. Фактично вже існує Іракський Курдистан. Іракській армії заборонено входити на територію Курдистану – у курдів свій бюджет, армія, чиновники. Тому тут мова йде про досить формальний акт. Багато в чому для іракських курдів ситуація недооформленної держави навіть вигідна. Іракський Курдистан – це велике Придністров’я, центр контрабанди з Туреччини в Ірак та Іран. Як мені сказав один американський бізнесмен, який там багато працював, курди давно отримали б незалежність, «якби не фантастична жадібність курдських торгових кланів». Але якщо вони вирішать, що їм це вигідно, то вони цю незалежність оголосять. На мою думку, Туреччини це теж вигідно.

    – Чому Туреччини це вигідно?

    – Курди – це дуже різні люди. Їх від 25 до 40 мільйонів. Курди не єдиний етнос, а етнічна спільнота, як східні слов’яни. Вони дуже різні, різні релігії, мови, політичні погляди. Але в даному випадку Іракський Курдистан має хороші відносини з турками. Туреччина їх озброює, готує, вони є економічними партнерами. Тому якщо мова зайшла про отримання курдами незалежності, то турки можуть зробити попереджувальний хід – зробити флагманом курдської незалежності державу, що є їхнім союзників та клієнтом. Хоча, на Близькому Сході політика слів та політика дій – різні речі.

    – У разі імпічменту Трампа як це вплине на регіон?

    – Я не думаю, що Трамп закінчить імпічментом. Явних підстав для імпічменту немає. Потрібно зробити щось таке, я навіть не знаю що саме. Американська політика – це не російська або навіть українська політика, роль першої особи тут є великою, але він не диктатор. Ми ж бачимо, що Трамп й зараз нічого сильно не змінює. Ну, вийшов він з пари угод, дав можливість Саудівської Аравії активніше поводитися на Близькому Сході, але в США все визначають інститути.

    Олександр Куриленко

    https://narodna-pravda.ua/2017/06/13/na-zemle-bezopasna-tolko-antarktyda-avraam-shmulevych-rasskazal-budet-ly-na-blyzhnem-vostoke-novaya-vojna/

    ------------- Буду благодарен за поддержку. I would be grateful for your support. PayPal: avraham.shmulevich@gmail.com Яндекс-кошелёк: 410014867441410
    Thursday, June 8th, 2017
    7:17 pm
    ВОЙНА, КОТОРАЯ ВСЕГДА ВПЕРЕДИ. Атака на Катар.

    ВОЙНА, КОТОРАЯ ВСЕГДА ВПЕРЕДИ. Атака на Катар.

    Авраам Шмулевич

    Атака на Катар – это лишь начало долгой игры на Ближнем Востоке. Долгой и кровавой.


    Вспыхнувший внезапно конфликт между Катаром и Саудовской Аравией, чудесное превращение эмирата в почти изгоя и главного спонсора терроризма озадачил многих наблюдателей и даже дипломатов. Однако внезапность эта – обманчивая. Разрыв, на самом деле, зрел давно. И главной причина здесь не борьба за расположение Трампа, не дележ нефтяного рынка и уж точно не поддержка терроризма – а Иран.

    ВЕЧНАЯ ПОРОХОВАЯ БОЧКА

    Уже давно исламский мир раздирает прокси-война (война чужими руками) между Королевством Саудовская Аравия и Ираном. Катар, сосед Саудитов (Саудиты – правящая династия Саудовской Аравии), умудрялся поддерживать хорошие отношения с обеими сторонами конфликта. И вот теперь Эр-Рияд потребовал от своего младшего партнера четко определиться. Приставив к его горлу нож экономических и дипломатических санкций.

    Конфликт между Саудовской Аравией и Ираном – это не только конфликт из-за ресурсов и сфер влияния. Это, в первую очередь, конфликт за будущее исламской уммы – мира ислама. Напомню, что в исламе существуют два главных направления – суннизм и шиизм. В какой-то степени понять ситуацию поможет аналогия с христианством, который тоже расколот на два основных лагеря: католический и православный. Саудовская Аравия – страна суннитская, причем рассматривающая себя как главу суннитского исламского мира. Иран – оплот шиизма.

    Самый длительный и серьезный конфликт, который раздирает мусульманский мир, это отнюдь не конфликт между арабами и Израилем или между мусульманскими странами и Западом, но конфликт внутри самого ислама — раскол между шиитами и суннитами, начавшийся еще на заре истории новой религии, во второй половине 7 века.

    Тогда часть арабских племен поддержала претензии на руководство уммой (общностью "верных") Али Ибн-Аби-Талиба, двоюродного брата и зятя Мухаммеда. Основная же часть арабов поддержала Абу Бакра, сподвижника Мухаммеда. В итоге Али был убит, а Абу Бакр стал первым халифом — политическим и духовным руководителем мусульман. Вскоре политические разногласия обросли религиозными, и сторонники Али оформились в отдельную ветвь ислама — шиизм, тогда как сторонников Абу Бакра стали называть суннитами, и именно они составляют сейчас большинство мусульман.

    Шииты не признают священное предание ислама "сунну", что является главным отличием между шиизмом и суннизмом. Имеются и другие, может быть, малозаметные для иноверцев, но принципиальные для самих мусульман. 

    Со временем на религиозные различия наслоились и этнические — с 16 века шиизм стал государственной религией Ирана. С тех пор сунниты и шииты пролили реки крови в борьбе друг с другом. К примеру, в 1802 году саудовские сунниты захватывали Кербелу, святой шиитский город на юге Ирака (столь часто мелькающий сейчас в новостях). Большая часть шиитского населения города была вырезана со страшной жестокостью — беременным вспарывали животы, мавзолей имама Хусейна осквернили и разрушили, а награбленные сокровища увезли на четырех тысячах верблюдов.

    Конфликт между Саудовской Аравией и Ираном – это не только конфликт из-за ресурсов и сфер влияния. Это, в первую очередь, конфликт за будущее исламской уммы – мира ислама.
    Шиито-суннитский конфликт никогда не утихал до конца, это вечная пороховая бочка мира. Его современные проявления — взрывы около шиитских мечетей в городах Пакистана, которые гремят уже много лет, гражданская война в Ливане 80-х годов, периодически вспыхивающие волнения в Саудовской Аравии, противостояние шиитских и суннитских общин в Ираке, продолжающееся восстание хуситов, одной из шиитских сект в Йемене, и, наконец, война в Сирии, где "ИГИЛ", стоящее на позициях крайнего суннизма, воюет, в том числе и с шиитскими ополчениями со всего исламского мира.

    Многие сунниты убеждены, что шииты не просто "неверные", но вообще "худшие из людей" — как говорится в распространяемом в Ираке послании Абу-Мусаба аз-Заркауи, одного из руководителей "Аль-Каиды". Среди современных суннитов даже распространена поговорка "Убей шиита — попадешь в рай".

    ШИИТСКИЙ ПОЯС

    Ислам исповедуют 1,188 миллиарда человек или 19,6 % населения планеты. Шииты составляют примерно 16 % всех мусульман — 180 миллионов человек, 3% от населения мира. В Иране — 49 млн чел., 87% населения; Пакистане — 32 млн, 26%; Ираке — 11 млн, 59%; Индии — 10 млн, 1%; Турции — 8,9 млн, 16%, главным образом курды-заза; Йемене — 4,8 млн, 38%, в основном на северо-востоке; Азербайджане — 4 млн, 56%, но из-за оттока русскоязычного населения процент растет; Афганистане — 3,5 млн, 21%, в основном хазарейцы; Саудовской Аравии — 2 млн, 11%, на востоке страны; Сирии — 1,9 млн, 15%; Ливане — 1,2 млн, 40%; Кувейте — 429 тыс., 20%; Бахрейне — 330 тыс., 64%, преимущественно сельские жители; ОАЭ — 318 тыс., 17%; Омане — 103 тыс., 7%; Катаре — 49 тыс., 11%.

    Как несложно заметить, проживают шииты исключительно на Ближнем и Среднем Востоке, в том числе во всех странах Персидского залива. Непрерывный "шиитский пояс" тянется от Тегерана и Баку через Багдад, Кувейт и Бахрейн до округа Эш-Шаркия (ранее – Восточная провинциия) Саудовской Аравии. И всюду, кроме Ирана и Азербайджана, долгое время входившего в состав Ирана, а также Ирака, шииты образуют меньшинство. Причем везде меньшинство это обездоленное, эксплуатируемое и бесправное. Впрочем, участь всех национальных и религиозных меньшинств в исламских странах, как правило, незавидна.

    Читайте также: Новая ось зла. Почему Катар стал изгоем на Ближнем Востоке

    Показательна ситуация в Саудовской Аравии. Основная часть шиитов живет в исторической области аль-Хаса округа Эш-Шаркия, где они составляют большинство. И именно в этой области расположены главные нефтяные месторождения королевства. Однако саудовское правительство силой навязывает подданным суннизм ваххабитского толка, подавляя исповедание других ответвлений ислама.

    Шииты, как не придерживающиеся официально одобренной религии, подвергаются притеснениям со стороны религиозной полиции, Мутаввы. Кроме того, они лишены возможности работать в нефтяной промышленности и на любых руководящих должностях, слабо представлены в официальных учреждениях, на них накладываются ограничения в богослужении, строительстве мечетей и общинных центров. Правительство содержит в заключении некоторых религиозных лидеров шиитов. С того момента, когда область аль-Хаса оказалась под властью Саудитов (а это случилось в 1913 году), в ней периодически вспыхивали восстания. Одно из самых крупных произошло вскоре после исламской революции в Иране в 1978 году и было "завезено" оттуда. Сейчас шииты вновь подняли голову, правительство Королевства ответило репрессиями, арестами и даже казнями.

    ИРАНСКИЙ ПРОЕКТ ШИИТСКОГО ОБЪЕДИНЕНИЯ

    Вообще идея объединения шиитов в единое государственное образование представляется логичной. Общая религия, обездоленность, эксплуатация со стороны суннитов служат естественным мобилизующим фоном. Кроме того, именно в шиитском поясе находятся основные запасы нефти.

    Иран является главной страной шиитского мира. Большинство они составляют и в соседнем Ираке. При режиме Саддама Хуссейна шиитские выступления жестко подавлялись, но крах диктатора позволил шиитскому большинству взять власть в свои руки. Сейчас Ирак практически расколот – шииты, сунниты и курды тянут одеяло на себя, но большую его часть контролируют шииты.

    Неожиданными победителями в войне в Ираке оказались именно шииты. Идея создания нового шиитского пояса влияния под руководством Ирана напрашивается сама собой. Особенно учитывая, что залежи основных запасов нефти совпадают с теми районами, в которых шииты составляют большинство, — Иран, Эш-Шаркия в Саудовской Аравии, Бахрейн и Южный Ирак.

    Идея создания нового шиитского пояса влияния под руководством Ирана напрашивается сама собой.
    Естественно, суннитские страны, в первую очередь Саудовская Аравия, соседствующая с Ираном, крайне обеспокоены такой перспективой. И принимают меры для изоляции Тегерана. Эмират Катар до недавнего времени был главным государством суннитского мира, с которым Иран поддерживал тесные и даже союзнические отношения.

    Дело в том, что Катар чувствует себя весьма неуютно в тени Саудовской Аравии. Королевство больше эмирата и по населению, и по площади, единственная сухопутная граница Катара – только с Саудовской Аравией, что дает той возможность влиять на экономику эмирата, который импортирует из-за границы практически всё. У Катара приграничные конфликты с арабскими соседями, но с Тегераном взаимных претензий нет. Наконец, королевство и эмират придерживаются разных версий политического ислама. Саудия – ваххабизм. Катар – учение "Братьев-мусульман", которых королевство и большинство стран Персидского залива считают террористами, представляющими угрозу их национальной безопасности.

    Скорее всего, Катар уступит и полностью встроится в политическую линию саудитов. Разрыв с эмиратом больно ударит и по экономике, и по международным позициям Ирана. Но очевидно, что атака на Катар – далеко не последний ход в суннитско-шиитском противостоянии. Накануне Иран заявил, что Саудовская Аравия стоит за терактами в Тегеране в среду, 7 июня, в результате которых погибли 12 и были ранены 43 человека.

    Ставки в разворачивающемся противостоянии весьма велики. Если союз шиитских регионов в той или иной форме будет создан – это будет означать не только территориальные потери для ведущих государств арабского мира, но и образование новой мощной державы во главе с Тегераном, под контролем которого окажется значительная часть мировых запасов углеводородов. Здесь есть за что бороться и воевать. И не только непосредственным участникам конфликта – но и всем значимым силам современного мира.

    Так что можно приготовиться: игра предстоит долгая. Долгая и кровавая. https://ru.tsn.ua/blogi/themes/politics/voyna-kotoraya-vsegda-vperedi-874297.html

About LJ.Rossia.org