Просто для чтения
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 3 most recent journal entries recorded in
brusnika_yulya's LiveJournal:
Sunday, May 21st, 2017 | 8:22 pm |
Первая экскурсия от туристического центра "Рыба Андрей", на которую я попала, оказалась удивительно хороша! И неважно, что от Кодакской крепости остались не очень заметные неподготовленному глазу земляные валы.Важно, что если экскурсовод Личность, то все может заиграть яркими красками на его способности рассказывать, харизме и большом запасе знаний на тему экскурсии и около нее. Егор чем-то напомнивший Мисько Барбару из "Мертвого Півня" не мало удивил! То ли в силу возраста, то ли от огромной любви к своему делу, он не просто не замолкал все 3 часа почти ни на минуту, он делал это легко и только лишь интересно.Хотя, когда в своей биографии он успел поработать несколько лет в музее, если он выглядит на 20 лет, при этом, остается загадкой!Что узналось эдакого? В Хортице никогда не было сечи, был только замок Байды Вишневецкого. Который был дворянин. В нашей области было 3 сечи. Когда Байду разгромили татары, он прибежал прятаться сюда.Козаки были в истории много где, главное, суть - ушельцы, свободные люди. Сами себя считали рыцарями, а польские шляхтичи не признавали их ровней, даже реестровых козаков.Реестровых козаков изначально наняли, чтобы они подавляли бунты сечевиков. Но те скорее были с ними заодно. Хотя и получали бесплатных боевых коней, деньги и ткани на одежду.( читати далі... )
| Sunday, May 14th, 2017 | 10:18 pm |
У мене, здається, зїявилась раптово подруга. Така, з якою є щось безперечно спільне, і це з'ясовується доволі швидко в процесі розмови. Наприклад, вона теж нещодавно розлучилась з хлопцем, вона теж вважала себе самодостатньою, але зрозуміла, що хоч їй і не потрібно бути увесь час з кимось, але усвідомила раптом, що абсолютної самодостатньості не буває. Їй теж потрібен укаїномовний співбеседник. І ще деяки факти про неї та мене.
Я читаю зараз кгигу з історії, а вона за фахом історик. Вона цікавиться подіями у області мистецтва, прагне відвідувати що може з цього. Її звуть Даша. Даша теж вважає, що жинку не має цікавити тільки дім, сім'я. Вона молодша за мене, десь років на 15. Але ми дуже довго говорили з нею. Вона не з нашого міста, але мріє жити десь на Західній Україні, вона теж, як я, любить ті невелики, порівняно з Дніпром, але затишні містечки. Таки як Франик, або Ужгород.
Познайомились ми прямо сьогодні перед касою театра одного актора "Крик". Ми разом із нею чекали, чи будуть невикуплені броньовани заздалегидь квітки. І не в мене, не в неї не було без здачи. Вона почула, як я розмовляю із нею українською і раптом купила два квитка. А решту ми пішли міняти до кіоска на вулиці. Спектакль виявився крутий, як завжди ("Невпизнанні" за мотивами оповідання С. Цвейгу) і майстерності з роками в Михайла Мельника не зменшилось ані трохи. Вже зовсім інший репертуар порівняно з тим, який був останній раз, коли я там була.
Коли Даша провожала мене до маршрутці, вона мріяла, що ми із нею, може, поїдемо удвох до Ужгорода, або Франика і будемо там знимати квартиру, працювати і радіти життю. А ще, в неї знайомі в театрі, що в Художньому музеї. Я тепер знаю, що там є театр на останньому поверсі. І вона мені пропонує туди приходити. Дуже файні враження взагалі. Я навіть трохи приголомшена тим, що так буває... Незалежно від того як довго ми будемо подругами. Оце "зараз і тут" було добре! :-)
| Monday, May 8th, 2017 | 9:59 am |
И Трам-пам-памп кинул через ведро, и нелояльность теперь во Франции. Недаром помнит вся Россия про День Бородина! Но не может повторить |
|