Гул затих. Я вийшов на підмостки.
До одвірка тулячись, людську
Наслухаю долю в одголоску —
Що мені судилось на віку.

Прямо в мене цілить морок ночі
Тисяччю біноклів на осі.
Та, якщо лиш можеш, авва отче,
Чашу цю повз мене пронеси.

Я люблю твій задум і пристану
На тобою визначену роль.
Але інша нині йде вистава,
І на цей раз вибути дозволь.

Та готовий вже порядок дійства.
І не відвернути німоти.
Я один, повсюди лицемірство.
Вік прожить — не поле перейти.

ой, забыла копирайт поставить!

По-моему, звучит совершенно нормально.

по моему, звучат одинаково и авторы-мужчины, и авторы-женщины. Сначала - некоторое неудобство, потому как похоже на привычное, но не совсем. К концу стихотворения читается совершенно нормально.

Мне вспомнилось:

А лита за намы,
А лита за намы -
Як мосты, як мосты,
По якым нам бильше не ступаты... (с)

А королева, така молода,
Сивою стала до ранку. Шкода!..»

Ужос)))

Пастернак звучит нормально, согласен. А вот

Дурень-пінгвін товсте тіло боязко ховає в скелях... Тільки гордий Буревісник вільно й сміливо ширяє над од піни сивим морем!

почему-то пробивает на хи-хи... Хотя я понимаю, что это великорусский шовинизм и всё такое...

Перевод Цветаевой выглядит как результат совместного посещения кожвендиспансера. Повбывав бы.

Вчора король сіроокий помер...
Ага, вспоминается - "паночка помЕрла". :)

Хоронить ее не будем! :)

Сукня, облямована собакою, завдала пихатій Вандербільдисі першого влучного удару. Потім гордій американці завдано трьох ударів підряд. Еллочка придбала у домашнього кушніра Фімочки Со́бак шиншиловий палантин (російський заєць, убитий у Тульській губернії), завела собі голуб'ячий капелюшок з аргентінського фетру і перешила новий піджак чоловіка на модний дамський жакет. Мільярдерша похитнулась, але її, як видно, врятував велелюбний папа Вандербільд. (http://ukrlib.com/12Stilciv.html)

Ужос!