[Entrées récentes][Archives][Amis][Profil]
janvier 28e, 2017
| janvier 28e, 2017 | |
|---|---|
| 01:03 [Lien] |
Мойо творчество Зуля їхала в повозі І побачила собаку Показала свою сраку. Та її схопила сучка І одгризла половину. Плаче дурноє Зулеся "Що мені тепер робити! Я і так була негарна А тепер я зовсім бридка!" А їй каже її мама: Та не плач, моя ти краля, Віддамо на підробки До Московії тебе. Там, чим меньше в дівки дупа, Тая більший успіх то має, Бо кацапи дикі люди, І не люблять гарних жоп. Зуля каже: "добре мамо. Але я тепер страждаю Бо я є максімалістка, Полуміри не моє. І коли така вже доля, То нехай вся пропадає, Ціла, біла пропадає Раз така моя судьба!" Задрала свою спідницю І собака їй одїла Навіть іншу половину. Так закінчилась ця сторі І поїхала Золуся до Московії собі. Війшла заміж, має кішку Та ніщо її не тішить І за дупою скучає, Не живе - лише існує. Бо яка ж то українка, Як у неї пластка попа? То трагедія одна. Так що, дівки, будьте чемні, Але дуже обережні. Свою дупу ви лілейте, Не показуйте собакам Та спідниць не задирайте. А ходить собі поважно, Не забудьте про підбори, Через них вашіє попи Будуть гарно колихатись. Там міститься ваша чакра, І дрімає кундаліні, Ви про це не забувайте, Свої дупи бережить. Огуркі смачніше вийдуть, Борщ, галушки і капуста, Як у дівки гарна попа, То і очі веселіші, Взагалі життя заграє. Всього кращого бажаю, Товстих дуп вам, Повних мисок, Хлопців гарних І побільше. Ну і далі все таке. |
| Journée précédente | 2017/01/28 [Archives] |
Journée suivante |