[Entrées récentes][Archives][Amis][Profil]
| Time | Text |
|---|---|
22:00![[info]](http://lj.rossia.org/img/userinfo.gif){kind=small} double_agent[Lien] |
Пекло Архангел Петро поправляє окуляри й неквапливо переглядає особову справу українця: — Ну, кажи сам: жінці зраджував? — Та як вам сказати… — Угу, ясно. З податками махлював? — Не те, щоб дуже, але… — Угу, теж ясно. І так — за всіма пунктами. Хто без гріха? — Отже так, може ти не така вже й погана людина, але ж грішник. Того обманув, цьому не допоміг… Я б і радий тобі допомогти, але не бачу жодного аргументу, щоби тебе відмазати перед начальством. Присуджую тебе до пекла. Тут таки влітають чорні янголи, беруть дядька попід руки й ведуть до пекла. Йдуть довжелезним коридором, а в усі боки — двері, двері… З кожної чути страшні крики, стогін, дим, іскри, з-під дверей витікає розплавлена смола й сірка. На кожній двері своя табличка: “Американці”, “Французи”, “Німці”… Доводять дядьку до дверей із написом “Українці”. — Ну, щасливо тобі залишатися, грішнику, — і заштовхують його до дверей із вигуком: “Приймайте новенького!” Заходить дядько, з острахом озираючись. Спекотно. Але ж — он якесь поле, на ньому трактор, поруч — доглянуті мазанки стоять, ось стежинка вимощена каменем, ось вишневий садок, он ставочок і рибак на човнику, на горизонті — лісочок, за лісом мегаполіс якийсь височіє з хмарочосами… Тут до нього під’їздить якийсь місцевий і каже: — Що, новенький? Та ти не тремти! Ось тобі шолом, сідай, підкину до житла. Дядько здивований: — Скажіть, а оце все навколо — це пекло?! — Ех, друже. То ти не бачив, шо тут 60 років тому було! |
| Reply: | |