И тишина (с) 
"День тишины", говорите? Тогда в самый раз будет моя архивная колонка из профсоюзной газеты "Робітнича солідарність" - о тишине перед новым актом выборного надувательства.
Хай вони не вполюють нас.
Не ждіть рятунку не від когоНа порожніх майданах, де кілька років поспіль волали мітингові ді-джеї, стоїть гробова тиша. Тепер тут так тихо, що можна відчути, як падають долу ілюзії мільйонів наших співгромадян. Останні події в країні зняли полуду з багатьох очей. Немов у казці, ми врешті побачили наших гетьманів та князів у всій огидливій наготі їх справжнього політичного єства.
Українці все голосніше лають президента, міністрів та депутатів – тепер вже усіх укупі. Але ми швидко забули, що самі всадили їх на власні плечі. Вони вкотре використали нашу надію, що немов драбина, дозволила їм залізти на саму верхівку влади. Це сталось не в перше, а отже, нам треба лаяти самих себе – хоча це завжди неприємно.
Наразі ми знаємо ціну їх передвиборчим гаслам. Наше життя справді погіршало вже сьогодні. Сильні ще більше притисли слабих, багаті допомогли бідним стати іще біднішими. Ще трохи, і вони реалізували б на практиці гасло „Мир вам!”, – якщо хлопці з армії та МВС розпочали б вбивати один одного заради інтересів купки політиканів та бізнесюків. Гроші та влада – це та „справедливість” можновладців, за яку не варто боротися нам, їх одуреним та ошуканим співгромадянам.
( Read more... )