Повернення на Meidan Минуло 18 травня – найбільш трагічний день в історії кримсько-татарського народу. День депортації з батьківщини в нікуди. День, коли погляди сотень тисяч людей обернені не вперед, а лише назад. Туди, де кричуща несправедливість. Там, де жертви. Але водночас там, у цьому дні, і момент істини. Кожного року, починаючи, з 92-го, кримські татари, громадяни України та інших країн, чекають не просто нагадування про діяння „злочинного сталінського режиму”, а більш-менш чіткого бачення того, яким буде майбутнє цього унікального регіону.
Є два підходи. Один, так би мовити, „громадянський” – перед законом усі рівні – отже, живи за Конституцією, а що стосується минулого... „Ну, мы вам, татарам, сочувствуем, но понимаете, за шестьдесят лет много изменилось. Прошлого не вернуть: Крым уже другой, здесь живут другие люди...”.
Інший – це спроба розпочати заново відлік кримсько-татарської суверенності на цій землі.
( Read more... )