kipiani's Journal

Не «Пора», не «Пора», не «Пора»…
(Колонка, написана для тижневика "Новинар" № 3)

Рейдерська атака на Громадянську партію «Пора» заслуговує на те, щоб стати наочним прикладом того, що буває, коли політики не виконують свої передвиборчі обіцянки. Якби протягом останніх двох із половиною років Віктор Ющенко витратив би бодай малу частину свого президентського реченця не на глечики та вишиванки, а на реалізацію свого висміяного нині гасла «Бандити сидітимуть у тюрмах!», то дискусії нині точилися б зовсім інші.

Поклавши «руки, які не крали», на серце, легко визнати – проблема не в «Порі» і не в можливому виключенні її єдиного прохідного кандидата зі списку блоку «Наша Україна – Народна Самооборона».

Річ у тім, що виборча кампанія, яка розпочалася в 2004-м, продовжується і нині. Партії-«гілки влади» ефектно борються не з корупцією та бідністю, а між собою. Ворогам глави держави здалося доречним і ефективним «опустити» Віктора Ющенка, неформального опікуна НУНС, у саме такий спосіб. Зняття з перегонів кількох «пористів» – це насправді отруйний дротик у самого Президента. У де-факто очолюваний ним блок. У надії частини колишніх «помаранчевих» на те, що об’єднані «сили Майдану» здобудуть гідне місце у наступному парламенті.

Блакитно-рожеві опоненти Ющенка задіяли відразу три потужні види зброї: Мінюст, МВС, ЦВК. ( Read more... )