kipiani's Journal

Пам'яті "Новинара"
Це був доволі симпатичний на вигляд журнальчик з не завжди цікавими текстами і не дуже зрозумілою редакційною політикою. Я щотижня читав десь половину статей, а решту переглядав - тож, відтепер його бракуватиме в "пресовому кошику".

Рішення видавця Джеда Сандена оцінюю як загалом обгрунтоване. Успішність визначається як бізнес-складовою (продажі, реклама), так і оригінальністю концепту і вмінням її втілити. З усім цим, я так розумію, були проблеми. В останньому числі, не сьогоднішньому - бо його купити вранці не вдалося, реклами немає (у двох україномовних його конкурентах - "Главреді" й "Українському тижні" - теж). тобто взагалі. І так було протягом довгого часу. Тішила чесна сором'язливість видавця, який вказував наклад "15000" на тлі "захмарних" десятків тисяч інших, хоча реальні наклади, припускаю, коливаються між 3-7 тисячами. Відповідно, кожного тижня крива збитків зростала і вихід на принаймні беззбитковість виглядав геть ілюзорним.

У подібній ситуації у Польщі видавець тижневику "Ozon" спробував замінити головного редактора, падіння уповільнилося, але тягар збитків виявився непідйомним. Не забуваймо, що Санден - чистий видавець, у нього на відміну від Третьякова-Коломойського та інших немає нафтових, банківських і інших немедійних помочів.

Одна з причин обмеженості аудиторії видання - штучна, сконструйована його назва. Пам"ятаю як доводилося два-три рази повторювати назву кіоскерам, а потім показувати пальцем на розкладці, щоб ті дали мені нове видання. Думаю, що пересічний читач цього не робитиме.

Незважаючи на непрості віртуальні стосунки з головним дизайнером "Новинара"

igordudnik@lj, скажу, що діло своє він знає добре. У тижневику часто були привабливі обкладинки, та й весь журнал виглядав доволі стильно, що його відрізняло від інших позашлюбних дітей "Newsweek" і "Time" в Україні ;)))

Гарно, найкраще у журналі, виглядав міжнародний відділ, включно з адаптаціями цікавих статей із провідних світових видань (за це можемо подякувати колезі

dmytro@lj).

Визнаю, що відділ культури, очолюваний всємілюбімой

pani_grunia@lj, працював цікаво та вигадливо, але, імхо, на дуже вузький прошарок публіки. Та й ті більше сидять в інтернеті та, зокрема, жж, а не купують створений для них медіа-продукт.

Сім тижневиків general interest на такому специфічному ринку як український, де публіка більше галасує, ніж купляє, забагато. ~~"Der Spiegel-Профиль"~~, ~~"Новинар"~~... Хто наступний?