| 2:00p |
***
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
..
Ліна Костенко, 1998
В парку "пилосмоком-навпаки" поздували улюблене жовто-сухе листя. Сумно
Current Mood: осінь |