| 9:40a |
Я підданка своїх обов"язків,
Я васал своєму королю.
Я люблю тебе тихо, боязко,
Я прощально тебе люблю.
Не сумуй за мною - я мічена,
Кожне лихо мене загрібе.
На прощання тобою засвічена,
Подарую комусь я себе.
Не кажи, що не маю рації,
І докорами не карай...
Я в коханні як в еміграції,
Відпусти мене в рідний край.
Вона ж |