Войти в систему

Home
    - Создать дневник
    - Написать в дневник
       - Подробный режим

LJ.Rossia.org
    - Новости сайта
    - Общие настройки
    - Sitemap
    - Оплата
    - ljr-fif

Редактировать...
    - Настройки
    - Список друзей
    - Дневник
    - Картинки
    - Пароль
    - Вид дневника

Сообщества

Настроить S2

Помощь
    - Забыли пароль?
    - FAQ
    - Тех. поддержка



Пишет Костя ([info]lunar_shade)
@ 2010-05-08 17:01:00


Previous Entry  Add to memories!  Tell a Friend!  Next Entry
Травми історичної пам'яті
Є питання, над якими так чи інакше замислюєшся роками, і приємно бачити, що з часом власна відповь на них «дорослішає».

Матеріал писався для одного популярного інет-видання (але звідти – ні отвєта, ні прівєта, а хотілося б його показати до 9-го числа), тому там намазано риторичних фігур і всякого такого, щоб за нього чіплялося око. Якщо коротко:

Є професійна, академічна історія, яка взагалі не займається «оцінками» чи моралізаторством щодо минулого.
А є історична пам'ять (і відповідно – політика пам’яті, на державному рівні), яка без оцінок і викривлень обійтись не зможе, і основна її місія (окрім побажання бути якомога ближче до «професійної» історії) – сформувати в громадянина образ минулого, який би не конфліктував із її сьогоденням. Сучасна політика пам’яті (і при нинішньому, і при минулому президенті) розколює суспільство, відтак – потребує змін.

Найкращий варіант – змістити дискусію з площини «свій/ворог», «наша правда/їхня правда» у площину «що добре/що погано», при цьому не використовуючи професійні уточнення типу «що добре в тих умовах/ що погано в тих умовах», бо вони занадто ускладнять загальну картину і не приведуть до бажаного результату. Наприклад, війна – завжди погано, там завжди вбивають і калічать людей, навіть якщо це війна національно-визвольна. Розчавлення особистості державою – завжди розчавлення особистості державою, навіть якщо держава завдяки цьому стає «Великою». Тобто фактично змістити акцент з постатей і подій – на людину.

Відповідно, запитавши самого себе, чи хочу я наприклад іти на війну, вбивати, бути покаліченим, віддати державі свої права та свободи, мушу прикласти ці самі категорії і до минулого, щоб уникнути подвійної моралі («сам я ні під кого прогинатись, звичайно, не хочу, але тоді люди були молодці, побудували Велику державу, хоч і пожертвувавши власною свободою»).

Нинішня ж дискусія проходить виключно у площині визначення «хто свій, а хто – чужий», і єдиний «позитивний» наслідок, який можна з неї отримати – це консенсус типу «для вас це може і добре, але для нас – погано». Зі справжнім «примиренням» такий «консенсус» має небагато спільного. Ми мусимо замінити опозицію «свій/чужий» на опозицію «не можна пожертвувати ідеалами гуманізму заради .../можна пожертвувати ідеалами гуманізму заради...» (адже завжди будуть прихильники домінування держави/ідеї/нації над особистістю – і нехай, їхнє право, але ці дві світоглядні позиції мають бути усвідомлені), і тільки таким чином досягти справжнього примирення і справжньої консолідації штучно роз’єднуваного в останні роки суспільства.

Сама ж стаття лужить тут: Травми історичної пам'яті


(Читать комментарии) - (Добавить комментарий)

Теж копіпаста
[info]lunar_shade
2010-05-09 16:11 (ссылка)
“несвобода, нерівність, небратерство” (неприйняття ідеї) і “мого предка гільотинували” (історична пам’ять) – дві абсолютно різні мотивації

Звичайно, тут є багато нюансів, але ж мова йде про магістральний шлях. Наприклад, предки (умовно кажучи) "потерпілих від Гітлера" і "потерпілих від Сталіна" звичайно мають різні історичні пам'яті, і дуже часто ці пам'яті конфліктують. Але саме для примирення цих пам'ятей і потрібно щоб державна політика пам'яті робила акцент на цінностях і ідеях, а не на історичних інтерпретаціях (як зараз), стаючи, при різній владі, то на бік перших, то на бік других.

Звичайно ж, якщо взяти на озброєння таку політику, то доведеться й свята корегувати (власне, вся державна ідеологія змінюється). Але це - тема для окремої розмови. "Робоча" теза: Україна починається 91-го року.

(Ответить) (Уровень выше)


(Читать комментарии) -