http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/ Костя - LJ.Rossia.org Костя Mon, 16 Feb 2015 07:01:13 GMT LiveJournal / LJ.Rossia.org http://lj.rossia.org/userpic/175097/570 http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/ 100 100 http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158742.html Mon, 16 Feb 2015 07:01:13 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158742.html не знаю как шо у вас, а Харьков за год стал охуенный<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158742.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/158742" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158742.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158474.html Wed, 26 Feb 2014 13:39:19 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158474.html Вдруг меня тут кто-то до сих пор читает и вдруг интересуется сегодняшней ситуацией в Харькове.<br /><br />Ситуация в городе под контролем Украинской Революции. Гопники из "оплота" эвакуировались из своего офиса и скрываются. Харьковский беркут, если такой еще есть, нигде не видно. Мы заняли обладминистрацию и не пускаем туда добкина (остальных депутатов пускаем). Ленина в субботу не повалили только потому что он очень тяжелый, а под ним - метро. Кернес вернулся после продолжительного бегства и ругает ватников, по требованию самообороны отпускает политзаключенных, подмазывается к новой власти. Ватников не очень много, среди них огромное количество городских сумасшедших (у нас тоже есть, но они тихие и их мало). Милиция продолжает политику невмешательства в происходящее. Думаю, скоро будем брать горсовет.<div><br><div>&nbsp;<br /><a href="http://www.youtube.com/watch?v=S6eLzled7so">http://www.youtube.com/watch?v=S6eLzled<wbr />7so</a></div></div><br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158474.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/158474" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158474.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158261.html Mon, 11 Nov 2013 22:35:52 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158261.html Часи змінюються, люди - ні. Цієї осені виповнюється 10 років моїй присутності в LiveJournal. Хоча останнім часом я тут майже не з'являюся. Втратив звичку, чи що.<br /><br />Багато хто пам'ятає (і ще більше — не пам'ятає) той період, ті півтора роки чи рік, коли соцмереж іще не вигадали, а в ЖЖ юзери росли як гриби після дощу. Нині Вконтакті дає унікальну можливість постійно робити репости численних пабліків і нічого самому не писати. При тому не виглядати ідіотом. Але Вконтакті тоді не було, а в ЖЖ без написання текстів соціалізуватися неможливо. Тож, усі ці чудові люди почали писати. Здається, саме тоді на неосяжних просторах цієї платформи й виник сленговий термін "кіса-куку". <br /><br />Та люди не міняються. На вихідних погортав щоденник дівчини Ольги (прізвище невідоме), який писався в містечку Знам'янка, райцентрі Кіровоградської області, під час німецької окупації у буремних 1941-1943 роках <i>(Міжкультурний діалог. Том 1: Ідентичність, - К. 2009, с. 287-449)</i>.<br />Що я вам скажу. Публікували його, звісно, як джерело до вивчення ідентичностей, їх трансформації, плинності і т.д. До того ж окупаційні роки, ніфіга собі. Але насправді вражає лише те, як чудово пасував отой сленговий термін до цієї дівчини й її щоденника. Та що ЖЖ. У мене й знайомі подібні є. Словом, не відчув я 70-річної прірви. Не відчув і замислився.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158261.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/158261" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158261.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158080.html Sat, 12 Oct 2013 20:14:16 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158080.html Епоха декоративного мистецтва. Поєднання декоративно-ужиткового й образотворчого мистецтва.<br /><br />Музика - обмін окремими композиціями (треками), короткі мелодії смартфонів та реклами, фонова музика під час роботи й пересування у просторі.<br />Текст - побіжний, розважальний, оригінальний, дотепний, шокуючий. Переважно короткий. Швидко збуджує уяву і швидко зникає.<br />Відео - безліч стрічок і серіалів, короткі розважальні, дотепні, шокуючі ролики. Швидко минають. Втім, затримуються у пам'яті довше ніж тексти.<br />Архітектура - багато, різна, суміш з усіх стилів з усіх куточків планети. Давні руїни, індастріал, середньовіччя, хмарочоси, скло і бетон.<br /><br />Все швидко плине, неможливо надовго зафіксувати увагу на чомусь одному. Це <i>непристойно</i>, адже означатиме зацикленість, відтак - <i>ненормальність</i>, девіацію. Ніщо не має повторюватися двічі. Все має бути завжди новим і <i>оригінальним</i>. <br /><br />Водночас все це обов'язково має, воно просто <i>мусить</i> бути, адже є постійним обрамленням життя, постійною його декорацією, оболонкою, уявити себе без якої вже просто <i>неможливо</i>. Відтак, сучасне життя наскрізь пронизане мистецтвом і не мислиться без нього.<br /><br />Чи не є це абсолютним тріумфом мистецтва як такого?<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158080.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/158080" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/158080.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157847.html Mon, 30 Sep 2013 15:57:32 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157847.html Головна новина дня, яка може мати доленосне значення - <br />УПЦ (МП) відшило Росію і свого патріарха заради ЄС.<br /><br /><a href="http://www.cerkva.info/ru/news/patriarkh/3936-zvernennya-vrciro.html">Звернення Церков і релігійних організацій до українського народу щодо дискусії про європейські цінності в Україні</a><br /><br /><i>"Зараз Україна стоїть перед вибором шляху свого подальшого розвитку. На нашу думку, майбутнє України природно обумовлене нашим історичним корінням – бути незалежною державою в колі вільних європейських народів. &lt;...&gt; Сподіваємося, що російський народ і держава визнаватимуть і поважатимуть право України, як незалежної держави, обирати власний шлях у майбутнє – так само, як Україна визнає і поважає незалежність і суверенітет Російської Федерації."</i><br /><br />Підписали:<br /><br />Патріарх Філарет (Денисенко), Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату;<br />Митрополит Володимир (Сабодан), Предстоятель Української Православної Церкви;<br />Верховний архієпископ Святослав (Шевчук), Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви;<br />...<br /><br />Такого, здається, ще не було.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157847.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/157847" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157847.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157606.html Sat, 28 Sep 2013 23:08:32 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157606.html Перечитуючи <a href="https://www.google.com/search?site=&amp;source=hp&amp;q=%22%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D1%96+%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F%22&amp;oq=%22%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D1%96+%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F%22&amp;gs_l=hp.3..0i30j0i5i30l2.2312.10229.0.10680.28.28.0.0.0.7.159.3064.9j19.28.0....0...1c.1.27.hp..10.18.2049.uNznS8QvzdQ">Алексіса де Токвіля</a> і, водночас, згадуючи останні медіа-шедеври за участю наших місцевих можновладців, де вони не тільки граються у провокаторів <a href="http://www.youtube.com/watch?v=XurdRZCc6QQ">на публіку</a>, але й розмахують геніталіями <a href="http://www.youtube.com/watch?v=I7ZOGNNfeM8">перед очима однодумців</a>, я згадував спокійні й мудрі <a href="http://polit.ru/article/2011/05/06/bauman/">слова Зиґмунта Баумана</a> про те, що людина новітньої доби цікавитья передусім особистостями, а не ідеями, суспільними процесами чи інституціями. <br /><br />Бажання вийти з епіцентру емоційного шторму (позаяк просто ігнорувати медійні події можуть лише деякі ті, хто не я) побудило використовувати все, що відбувається, як привід до роздумів на теми або дотичні, або ж просто такі, які з'являються в результаті цього неподобства завдяки методу вільних асоціацій.<br /><br />Ближче до тіла, думалося про те, наскільки існування подібної системи суспільних відносин, за якої влада спаяна з силовиками й судом (і тому фактично безкарна й недосяжна) функціональна в наших умовах. Тобто, якщо спробувати відсторонитися від персоналій, логіка думок наступна:<br /><br /><lj-cut>Завжди існує певна система соціальних відносин, яка дозволяє членам суспільства взаємодіяти між собою задля підтримання певного рівня безпеки й задоволення найнеобхідніших потреб. Ця система складається з офіційного (закон) і звичаєвого права (традиція), в різних суспільствах пропорції між цими двома компонентами різні.<br /><br />Форма і спосіб реалізації влади є частиною загальної системи суспільних відносин. Якщо влада реалізується у спосіб, який не є характерним для загальної системи (запроваджує "лихі закони" чи нехтує традицією), мусить змінитися або вся структура суспільних відносин, або ж така влада має бути скинута найближчим часом. У бідь-якому разі, обов'язково виникне величезна напруга, викликана тим, що руйнується механізм взаємодії між членами суспільства, який досі був гарантією безпеки й задоволення базових потреб.<br /><br />Наскільки я можу судити, внаслідок узурпації влади в Україні однією групою після 2010-го року, кардинальних змін не відбулося. Так, спосіб реалізації влади дещо змінився, з'явилася <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83">певна напруга</a> в суспільстві, але згодом воно підлаштувалося під нові реалії й повернулося до стану відносної рівноваги. Потрібно наголосити на тому, що будь-які, навіть <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D0%92%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%96">найжахливіші</a> вчинки осіб, яких суспільство ідентифікує як "владу", не можуть призвести до масштабних протестних рухів, якщо суспільні відносини (невід'ємною частиною яких є владні стосунки) загалом знаходяться у стані рівноваги.<br /><br />Очевидно, інтуїтивне розуміння цього робить можливим будь-які по-дитячому <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#.D0.9F.D0.B0.D0.BC.27.D1.8F.D1.82.D0.BD.D0.B0_.D0.B4.D0.BE.D1.88.D0.BA.D0.B0">інфантильні рухи</a> з боку наділених владою осіб, неможливі в ситуації, коли б вони відчували, що ґрунт під ногами не є достатньо міцним. А от усім, хто бажає змін в країні, варто було б замислитись над тим, які саме дії нинішньої влади порушували суспільну рівновагу в минулому і які з їхніх ініціатив можуть призвести до цього в майбутньому. І в першу чергу "працювати" саме з цим.<br /><br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157606.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/157606" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157606.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157434.html Wed, 25 Sep 2013 21:41:56 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157434.html Найцінніше з <a href="http://www.youtube.com/watch?v=Q4OYC2lf0uk">лекції Френсіса Фукуями в Києві</a> було сказано на самому початку (див. фрагмент 6:35 - 7:17). Оскільки ми його книжки читаємо переважно в російських перекладах, то не завадить мати на увазі, що російський переклад праці "State-Building" як "Сильное государство" (а саме так її переклали й видали) є невірним і може призвести до абсолютно хибних висновків. У російській вікі (українська всесвітньо відомого політолога увагою оминула), наприклад, через цю помилку з'явився цілий розділ під назвою <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%8F%D0%BC%D0%B0,_%D0%A4%D1%80%D1%8D%D0%BD%D1%81%D0%B8%D1%81">"Пересмотр прежних взглядов и разрыв с неоконами"</a>. Невірний переклад призвів до того, що Фукуяма "пересмотрел свои позиции о необходимой степени централизации государства", чому б він, напевне, дуже здивувався.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157434.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/157434" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157434.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157178.html Sun, 21 Oct 2012 09:59:59 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157178.html Нарешті дібрався до "Прощання з імперією" Олі Гнатюк. Цікавий момент — вона пише про те, що відродження дискусії щодо модернізму в українській культурі 20-х рр. і загалом погляду на цей період як такий, що на нього треба оглядатися ніби на шлях ad fontes, був ініційований генсеком у 87-му році, "після зустрічі Горбачова з працівниками ідеологічних відділів, мас-медій і представниками творчих кіл" [c. 139]. І якщо у Росії було цю пропозицію було відкинуто (20-ті роки заступив "срібний вік" російської літератури й дореволюційний період), то в Україні його сприйняли й почали популяризувати Павличко і Жулинський.<br /><br />Ну, тобто, я чомусь думав, що цей "процес" був ініційований таки українською інтелігенцією, а не Михайлом Сергійовичем.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157178.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/157178" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/157178.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156714.html Tue, 04 Sep 2012 17:52:10 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156714.html Ганс Крістіан Андерсен, був би він не казкар, а письменник у жанрі психологічного хорору, мав би завершити "Снігову Королеву" інакше. Після того, як Кай згадав Герду й крижинки від радості склалися у слово "Вічність", мала би з'явитися Снігова Королева, вбити дівчинку, а хлопця залишити навіки у крижаному палаці, на самоті. Там він повільно божеволітиме від неможливості забути Герду і її мучинецьку смерть, про яку щомиті нагадуватиме складене з уламків крижинок слово.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156714.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/156714" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156714.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156624.html Sun, 12 Aug 2012 17:14:56 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156624.html Все уже высказались, а я что, хуже других что-ли? Хоть и с “опозданием”. Основная конва родилась сразу же после принятия законопроекта, потом перечитал и решил не постить, сейчас убрал идиотскую манифестную форму и подам в разрезе личного опыта, который желающие прочтут между строк.<br /><br />Речь пойдет не о самом законопроекте, его несуразностях, нюансах воплощения в жизнь и возможных последствиях, а о реакции отдельной части граждан. С первых же секунд начали сыпаться (и, думаю, будут только нарастать лавиной) заявления о том, что отдельные граждане собираются резко и решительно переходить на украинский на работе, в общении с друзьями и т.д. По причине принятия законопроекта.<br /><br /><lj-cut>Мне, честно говоря, не то чтобы непонятна, мне неприятна такая позиция. Потому что все хохмочки о том, что, мол, без президента и парламента у нас куры не несутся и коровы не доятся, при соприкосновении с реальностью оказываются внезапно... правдой. Какие-то бумажки каких-то непонятных чинуш, которые (что чинуш, что бумажки) все традиционно в гробу видели, живя в стране стремительно побеждающего “звичаєвого права” (кто сильнее, тот и прав), оказывается, решительным и резким образом влияют на то, с кем и на каком языке люди будут разговаривать в повседневной жизни. Ну не восхитительно ли?<br /><br />По этому поводу я бы хотел написать пару слов про внутреннее гетто. Я не знаю как оно происходит западнее нашей временной оранжево-голубой электоральной линии, но я немножко знаю, как это происходит здесь. Как говорил на одной из презентаций в Книгарне “Є” Игорь Леонидович Михайлин: “тут, у Харкові, ми щодня мусимо обирати — ким нам бути”.<br /><br />Так вот, внутреннее гетто — это такое чудесное состояние, в которое человек самостоятельно себя погружает, отделяясь по какому-либо признаку от своего окружения. В данном случае этот приязнак — украинский язык. В условиях, когда внешние обстоятельства не способствуют его, языка, употреблению, человек находит для себя причину, по которой он им начинает так или иначе пользоваться. И причины эти, как правило, выглядят приблизительно так:<br />- мы можем потерять язык наших предков (мои родители/предки говорили на украинском);<br />- он древний и достоин широкого распространения;<br />- наш народ подвергся руссификации и теперь нужно вернуть утраченное;<br />- потому что только с ним мы будем независимыми и будем в Европе, а без него окажемся в России;<br />- я украинец, поэтому должен говорить на украинском<br />- потому что Янукович подписал законопроект и теперь нужно спасать язык от вымирания <br />и т.д....<br /><br />Любой человек, отдавая предпочтение украинскому по вот этим вот причинам, моментально оказывается в состоянии внутреннего гетто. Даже если в его жизни нету никаких видимых внешних признаков пребывания в притесненном, ущемленном состоянии, внутренне человек всё равно оказывается в гетто. И именно это внутреннее ощущение гетто создает дополнительное напряжение, в свою очередь приводящее к тому, что язык становится самоцелью — лишь бы на украинском. Понятно, что в таких условиях ни нормального деловодства, ни адекватного развития культуры нету и быть не может. Когда важнейшим критерием качества является язык — остаётся лубок и халтура. Зачем напрягаться, если уже сам факт, что продукт на украинском, является определенным знаком качества.<br /><br />Отягчающим фактором тут является то, что любые сложные причины “потому что” являются довольно-таки шаткими конструкциями и не могут быть прочным фундаментом для нормального функционирования языка в жизни человека. А ну как завтра Вас разубедят в том, что украинский язык древний, жители Вашего населенного пункта были русифицированы, или Вы узнаете о том, что Ваши предки на самом деле говорили не на украинском? Что тогда делать?<br /><br />Вообще, все эти сложные причины - это такой тяжелый (и ненужный) долг. Перед предками, страной, нацией, историей, кем угодно, это долг и ответственность. Но не жизнь. И не радость. Что может быть глупее и несуразнее чем развернутый ответ на вопрос “а почему ты говоришь, читаешь, пишешь и т.д. на таком-то языке”? Мы же не представляем себе ситуации, когда спрашиваем подобное у жителей других стран? Ну используют люди тот или иной язык — и всё тут. Чего тут спрашивать.<br /><br />Выход из внутреннего гетто — задача непростая, но осуществимая. И речь не о том, чтобы отказаться от украинского. Речь о том, что единственной адекватной “причиной” (на этот раз в кавычках) - если человек исчет причину - по которой можно говорить, читать, писать, смотреть и т.д., используя украинский язык, и которая (“причина”) не будет загонять субъекта в тупиковый лубочный причинно-следственный мрак внутреннего гетто, звучит приблизительно так:<br /><br />Я ХОЧУ<br /><br />- почему?<br /><br />ЧТО ЗНАЧИТ “ПОЧЕМУ?”. ПОТОМУ ЧТО.<br /><br /><br />Не знаю насколько глупо это прозвучит, но я к этому довольно долго шел.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156624.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/156624" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156624.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156306.html Sun, 29 Jul 2012 09:17:27 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156306.html Нарешті переглянув сучасну російську екранізацію зі Ступкою. Пам'ятаю, коли фільм тільки-но з'явився, я піддався загальній хвилі протесту "проти заполітизованого кіно" і дивитися його не став взагалі. Але ж кіно виявилося зовсім не таким поганим.<br /><br />Дивно було кілька днів тому читати у френд-стрічці велику кількість негативу на адресу Богдана Ступки, в діапазоні від "великодушного пробачення за участь у цьому фільмі" до "звинувачень у зраді". Пам'ятаю його інтерв'ю після виходу "Тараса Бульби" на екран — актор намагався спокійно пояснити журналісту, що він нікого не зраджував, а просто грав гоголівського Тараса. Як на мене, нема що йому заперечити, зіграно чудово, хіба що вже критикувати безпосередньо Гоголя. А єдиний відверто політичний фрагмент, фінальна частина битви, де всі по черзі вмирають за землю русскую, як і належить, було вмонтовано у загальний сюжет настільки бездарно й криво, настільки очевидно губиться динаміка фільму і псується естетичне враження від перегляду, що нічого окрім роздратування він масі глядачів не подарував і не подарує.<br /><br />Якщо ж дивитися трошки далі, не на сьогоднішні баталії за руську спадщину, а з перспективи довшої у часі й ширшої у просторі, то я б особисто пишався тим, що, власне українські сюжети ще в позаминулому столітті стали основою для великих творів письменників польської (Сенкевич) та російської культур (як би ми не ділили Гоголя, він залишиться частиною російської літератури), а нині міністерства освіти сусідніх країн (відповідно Польщі та Росії) вкладають гроші у екранізації цих творів, тим самим даючи Україні ширший контекст, повніше представляючи її у світі. Так, вони реалізують це по своєму, але чи можемо ми комусь заборонити бачити нашу історію під іншим кутом аніж ми?<br /><br />Особливо на фоні того, що привид нашого вітчизняного кінематографу нашу історію не дуже то екранізує. Не кажучи вже про те, щоб екранізувати історію хоча б найближчих сусідів.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156306.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/156306" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156306.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156004.html Thu, 19 Jul 2012 17:43:27 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156004.html Фейсбук масово перепощує радісну новину про те, що Перший національний нарешті почав просвіщати народ з приводу русифікації. У мене, натомість, таке враження, що люди, які робили <a href="http://www.youtube.com/watch?v=9WzONZ4Wrko">сюжет</a>, цілеспрямовано спробували довести тему до абсурду, аби нагадати своїм глядачам (раптом вони забули), що прихильники захисту української мови - сектанти, які давно втратили зв'язок з реальністю. З першого разу я його подивитися не зміг, з огидою вимкнув десь на 30-й секунді. Передивився другий раз аби виписати на пам'ять цитати, яким радіє (або, принаймні, проти яких не заперечує) фейсбук, ага:<br /><br />"ще сто років тому ситуація, коли українці хотіли говорити російською виглядала б повним абсурдом"<br />"майже 90% жителів нині російськомовного Сходу країни тоді (у ХІХ ст.) переважно вважали за рідну українську"<br />"імперії, до складу яких входили українські землі боролися з мовою останні 400 років"<br />"50% україномовних 2001-го у Харкові"<br />"найбільш затято це (боролися проти мови) робили росіяни"<br />"репресивними методами вдалося русифікувати міське населення (у ХІХ сторіччі)"<br />"штучний голод став засобом ліквідації селянства і його мови. 10 мільйонів українців - такі офіційні втрати населення за ці роки"<br />"у ХХ столітті трапилося таке чудо, що раптом російська нація стала найчисельнішою. вона такою не була. чисельнішою була українська в ХІХ-му, досить поглянути статистику"<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156004.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/156004" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/156004.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155721.html Sat, 23 Jun 2012 17:16:55 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155721.html Цікаво, що Генрик Мейнандер, <a href="http://www.piramidabook.com/file/*EC32511CC1C6CF66F25F6B8C045B820C6235AB8A.jpg">описуючи</a> участь Фінляндії у подіях Другої світової, жодного разу не згадує про <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B0">лінію Маннергейма</a>.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155721.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/155721" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155721.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155467.html Thu, 14 Jun 2012 07:12:19 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155467.html Ви всі, як завжди, дуже розумні, а я, знову ж, збоку-пріпьоку, тому розкажіть будь-ласка, чому всі пруться від Козеллека? Нарешті прочитав збірку "Часові пласти", і не зрозумів, які "нові обрії дослідження європейської історії" він відкриває.<br />Ок, він ділить час на три пласти, говорить про те, що окрім одноразових подій є структурні зміни, які відбуваються повільно і виходять за межі безпосереднього досвіду одного покоління. Але в чому тут новизна? Адже Токвіль півтора століття тому дуже добре описав це на прикладі Французької революції. Ок, історичний час не схожий на годинник, десь процеси відбуваються швидше, десь повільніше, хтось живе зараз у "ХХІ столітті", а хтось продовжує жити у "ХІХ" (хоча я б тут посперечався, адже взаємовплив між цими спільнотами все одно відбувається), але це ніби і так ясно.<br />Теза про те, що прогноз на майбутнє тим точніший, чим більше він включає в себе елементів старих структур... можливо, про вплив культури (минулого) на майбутнє багато писали (Патнем, Гантінґтон, автори збірки "Культура має значення"), але важко сказати, чи Козеллек тут був новатором, адже у "Часових пластах" не вказано роки першої публікації більшості вміщених у збірку статей.<br /><br />Словом, якщо хто відкрив для себе у Козеллека щось принципово нове й необхідне, будь-ласка поділіться.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155467.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/155467" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155467.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155259.html Sat, 09 Jun 2012 08:26:41 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155259.html Помандрувавши маршрутом Київ - Кам'янець-Подільський - Хотин - Чернівці - Одеса - Білгород-Дністровський, маю сказати наступне:<br /><br />- величезний туристичний потенціал неможливо розвинути доти, доки не буде нормального залізничного сполучення між містами;<br />- Кам'янець — найкраще місце для відпочинку в Україні. Неймовірно красиво, мало туристів (а з тих що є - поляків відчутно бульше за росіян і, можливо, українців), близько Хотин, та й Чернівці не далеко.<br />- у нас таки вміють робити пристойну сувенірну продукцію, не всюди і, часом, доводиться витратити час на пошуки, але таки трошки вміють;<br />- мандрувати наодинці зі смартфоном (з купою додатків, що перетворюють подорож у онлайн-репортаж) набагато веселіше, ніж без нього;<br />- я люблю цю країну, вона неймовірно красива (для тих, кого я ще не замахав фоточками в соцмережах - <a href="https://plus.google.com/u/0/photos/108399448985394693982/albums/5750968402306875393#photos/108399448985394693982/albums/5750968402306875393">фотки на гугл+</a>);<br /><s>- брюнетка з Кам'янця вкрала моє серце, а я навіть не знаю як її звати.</s><br /><br />Дякую Мирославі, Святославу, Тані й Василю за дружні зустрічі в різних містах, без вас усе було б не так кайфово.<br /><br /><center><img src="https://lh3.googleusercontent.com/-qA0RpmC5ZWw/T8-Lo11HfvI/AAAAAAAAAmg/XV22BFr4yJs/s861/IMG_3009.JPG" ismap="ismap" width="200" heigh="150"> <img src="https://lh5.googleusercontent.com/-pPlcmIq7v-w/T9BCHlK9IDI/AAAAAAAAA20/NLDHj-YO54k/s861/IMG_3339.JPG" ismap="ismap" width="200" heigh="150"><br /><img src="https://lh5.googleusercontent.com/-YBqEoECJHiM/T9BDlIMPmdI/AAAAAAAAA9o/gvLqB0bTMUA/s861/IMG_3496.JPG" ismap="ismap" width="200" heigh="150"> <img src="https://lh6.googleusercontent.com/-Vl3VS3ovNBc/T9BDu8N1LzI/AAAAAAAAA-g/_NrD8GKRZiM/s861/IMG_3501.JPG" ismap="ismap" width="200" heigh="150"><br /></center><br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155259.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/155259" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/155259.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154935.html Fri, 04 May 2012 09:44:52 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154935.html Минулого місяця шановний <span class='ljruser' style='white-space: normal;'><a href='http://www.livejournal.com/userinfo.bml?user=i_i_samovar'><img src='http://lj.rossia.org/img/userinfo-lj.gif' alt='[info]' style='vertical-align: bottom; border: 0;' /></a><a href='http://www.livejournal.com/users/i_i_samovar/'><b>i_i_samovar@lj</b></a></span> написав прекрасний пост, який чудово ілюструє мої роздуми про <a href="http://lunar-shade-123.livejournal.com/184056.html">два види соціального капіталу</a>. Варто зацитувати розлого:<br /><br /><blockquote>"<a href="http://i-i-samovar.livejournal.com/115795.html">Однажды в середине девяностых</a> мы с Леной ехали на поезде из Харькова во Львов. Наш сосед по купе &lt;...&gt; был правоведом, преподавателем Харьковской юракадемии; мы пили чай в купе, и он воодушевленно рассказывал о теме своей научной работы: он писал о презумпции невиновности и о том, что – если быть последовательным – превентивный арест невозможен, так как нарушает эту самую презумпцию, а значит - права человека. Мы слушали и тихо радовались тому, какие ща появились юристы, с каким правовым сознанием.<br />Потом мы с ним пошли курить в тамбур. Здесь он &lt;...&gt; завел рассказ о своем трудном, но очень успешном жизненном пути. Рассказывал, что родился в маленьком городке на Западной Украине, своими успехами обязан только себе и что уже успел перетащить в Харьков половину друзей и знакомых. Долго и со смаком описывал, как он их пристраивал на разные нужные, полезные места и сколько это стоило. Я абсолютно уверен, что и в купе, и в тамбуре он говорил совершенно искренне. Просто то – то, а то – то."</blockquote><br />Квінтесенція. І ми всі дуже добре розуміємо цього правознавця, чи не так?<br /><br />Взагалі, благодатна тема для розмов і роздумів — гроші й усе, що з ними пов'язано (а корупція пов'язана з ними безпосередньо). Абсолютно табуйована, "непристойна" тема. Що більш "високоморальна" в нас людина, то менше вона говорить про гроші, а якщо й говорить, то це класичний набір порожніх патетичних фраз у зневажливій формі. Гроші лають як щось непристойне, "чесній" людині не можна публічно зізнаватися у тому, що вона хоче мати їх багато й дуже багато. Як казав не менш патетичний анімаційний герой Mr Freeman: <i><a href="http://www.youtube.com/watch?v=ESEE7w38Zb0">"А спросите</a> ради интереса у любого — сколько ТЫ получаешь? Он же обосрется, будто его просят исповедаться."</i> Ще одну цитату залишу тут просто щоб її не загубити: <i>"Суспільство не готове сприймати себе таким, яким воно є"</i> ("Ї", №59, с. 67).<br /><br />Я не хочу запитувати вас про інтимне, тому сформулюю питання так, щоб не треба було відповідати <i>за себе</i>:<br /><br />Як ви вважаєте, що є більшим <i>моральним</i> злочином для <i>більшості громадян України</i>:<br />(А) порушити норми чинного законодавства;<br />(Б) відмовити родичу чи близькому другу/подрузі у допомозі.<br /><br />Дякую.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154935.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/154935" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154935.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154823.html Wed, 02 May 2012 19:41:26 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154823.html Під час одноденного паломництва до столиці на <a href="http://www.youtube.com/results?search_type=videos&amp;search_query=nadja+in+kyiv&amp;search_sort=video_date_uploaded">концерт Nadja</a> я мав приємність поспілкуватися з двома чудовими людьми. Перший — історик, перекладач і публіцист, другий — музикант, композитор і звукорежисер. Обидва повністю віддані тій справі, якою займаються, обидва досягли помітних успіхів. Вони мої однолітки і обидвом я, по своєму, у чомусь заздрю.<br /><br />Так от, допитувався я в них, чи можна в нашій країні заробляти достатньо грошей, займаючись своєю улюбленою справою. Звичайно ж, отримав відповідь негативну. Потрібно мати інші додаткові джерела. Хтось подумає, що в тому немає нічого дивного, і взагалі — баян. Але для мене то була (і залишається) важка тема для роздумів. Походжаючи святими київськими горами, приймаючи в їжу переважно овочеві салати, житній хліб і віскі з льодом, я роздумував про те, як швидко наближається п'ятирічний ювілей мого офісного життя, а також про те, що колись я мріяв стати музикантом, а потім — науковцем-гуманітарієм. І як нарешті знайти той шлях, який зведе до єдиного знаменника "те, що хочеться" з тим, що дає можливість добре заробляти. Бо інакше, виключивши одне, або інше, жити просто неможливо.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154823.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/154823" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154823.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154454.html Tue, 28 Feb 2012 07:10:34 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154454.html У збірці <a href="http://www.ji.lviv.ua/n53texts/N53-cult.htm">"Культура має значення"</a> Френсіс Фукуяма слушно застерігає щодо неоднозначності природи соціального капіталу і, відтак, не обов'язково його корисності для розвитку й прогресу суспільства. Якщо, власне, про користь сильних горизонтальних зв'язків і взаємодовіри між громадянами для впевненого економічного росту ми знаємо лише в теорії (бо в Україні цього немає), то найкраще проілюструвати це може загальнозрозумілий приклад із чергою. <br /><br /><lj-cut>Соціальний капітал — це спокійна, <i>звичайна</i> черга (наприклад, у медичних закладах, чи деінде, де треба довго чекати). Якщо всі люди у черзі дотримуються загальновизнаних правил, то кожен може спокійно займатися своїми справами, чекаючи на прийом, аудієнцію, чи що там ще — зателефонувати друзям, послухати музику в плеєрі, почитати, навіть піти прогулятися.<br /><br />Але соціальним капіталом також є особисті зв'язки й уміння їх використовувати. Пройти до знайомого (чи "від знайомого") лікаря/чиновника/тощо повз чергу, не витрачаючи зайвого часу на чекання — теж соціальний капітал. Взаємодовіра втрачена, люди стають напруженими, відтепер всі витрачають час у черзі на контроль самої черги і нескінченні сварки, але ж ви особисто зекономили свій час.<br /><br />Неуявна наша реальність є такою, що перший тип соціального капіталу вважається статусно значно нижчим за другий. Щойно з'являється можливість, як кожний добропорядний громадянин намагається нею скористатися, абсолютно не хвилюючись про те, що такими діями він руйнує перший тип соціального капіталу. Він завжди робитиме <i>саме такий</i> вибір, тому що неуявна реальність промовляє за те, що тільки другий тип соціального капіталу є успішним в межах того суспільства, в якому йому випало нещастя вирішувати питання матеріального благополуччя й соціальної захищеності. Натомість перший тип існує для лохів і злиденних.<br /><br />Фішка у тому, що люди, які створюють собі потужний соціальний капітал другого типу насправді є більш адекватними й наближеними до реальності, оскільки їхній соціальний капітал <i>реально працює</i>: за цим принципом організована уся вертикаль влади, усі силові структури, весь бюрократичний державний апарат, кожна інституція, створена на цій території. А оскільки держава міцними іржавими щелепами тримає більшість ділянок життя й активності громадян, то, навіть якщо ви не держслужбовець, доводиться мати з цим справу. І тут, безперечно, виграють ті, в кого більший соціальний капітал другого типу, оскільки апеляції до громадського суспільства, взаємної довіри, рівності всіх перед загальними нормами й правилами є <i>реально</i> у нашій країні не більш ніж дивацтвом, якщо не сказати юродством. Якщо ми до цього апелюємо з вищих мотивів, якщо ми упевнені у неконкурентоспроможності такої поведінки в глобальному світі, то все одно залишаємося блазнями в очах широкого загалу (попри те, що той самий широкий загал публічно підтримує еґалітаризм, він завжди <i>на практиці</i> стає на бік патерналізму) — ніхто не може передбачити майбутні 10, 30, 50 років. Не виключений сценарій, що в суспільстві взагалі нічого не зміниться, а от поточні проблеми треба вирішувати вже <i>зараз</i>.<br /><br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154454.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/154454" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154454.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154301.html Mon, 20 Feb 2012 21:12:24 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154301.html Говорячи про відгуки на власну монографію "Дискурс українських медій", Володимир Кулик <a href="http://www.historians.in.ua/index.php/intervyu/145-volodymyr-kulyk-same-ispansku-polityku-z-odniieiu-zahalnonatsionalnoiu-movoiu-ta-kilkoma-regionalnymy-ia-vvazhaiu-naidorechnishym-retseptom-dlia-ukrainy">пише</a>, що <i>"в Україні рецензії були лише ненаукові: в газеті та на блозі одного з читачів, – що вказує на певний інтерес до книжки, але не замінює фахової дискусії."</i><br /><br />Це, звичайно ж, печаль (але що в цій країні не печаль?), але дозволю собі приємність відзначити, що скромний блог літтераліс.ком (а також напівмертва спільнота <span class='ljruser' style='white-space: normal;'><a href='http://www.livejournal.com/userinfo.bml?user=scholar_ua'><img src='http://lj.rossia.org/img/userinfo-lj.gif' alt='[info]' style='vertical-align: bottom; border: 0;' /></a><a href='http://www.livejournal.com/users/scholar_ua/'><b>scholar_ua@lj</b></a></span>) не лишаються непоміченими.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154301.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/154301" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/154301.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153942.html Mon, 20 Feb 2012 19:33:53 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153942.html Чудова <a href="http://smoloskyp.org.ua/-leftmenu-152/-leftmenu-153/-l-r/862-2011-08-14-12-15-34.html">збірка з трьох есеїв</a> Кшиштофа Чижевського починається проникливою історією про двох монахів, старого й молодого, які, склавши обітницю мовчати впродовж дня і не фатати баб за сідниці, мандрують з пункту А до пункту Б. По дорозі їм трапляється річка, яку треба перейти, й баба, якій також треба на той берег і яка є випробовуванням для аскези. Оскільки річку не оминути, молодий, закривши очі, переходить її убрід, натомість старий фата бабу за сідниці, підніма й переносить на другий берег, наче той ґалантний фраєр. Ще до вечора молодий не витримує й криє матюками старого, порушивши першу частину суворої хрест на пузі два на жопі обітниці. <br /><br />І в той час, коли все свідоме людство розуміє історію в контексті шо досвід приходить з роками, а молоде й зелене нехай повчиться, а також шо баби завжди в усьому винні, шановний Автор бачить у двох монахах частину цілого, в якому змагаються дві реакції на появу Іншої, та їхнє життя у світі-після-зустрічі-з-іншою на тому березі річки, що має тепер терпіти всю цю кроскультурну братію. <br /><br />От шо значить <i>практик ідей, аніматор культури, поет і есеїст</i>.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153942.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/153942" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153942.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153686.html Fri, 17 Feb 2012 10:17:57 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153686.html Поґвалтовані аборигени, які волають про помсту. <br />Креоли, що, піддавшись насильству, самі стали ґвалтівниками. <br />Садо-мазохізм розщепленого суспільства.<br />Брудна розпуста й масові вбивства.<br />Неможливість Автора, читачів і рецензента вийти за межі пекельної реальності.<br />Битва Фройда з Лаканом на уламках Імперії.<br />Хто втече від вершників Апокаліпсису?<br /><br /><center>Вже сьогодні на ваших моніторах!<br /><br />Нова гостросюжетна рецензія на книгу Миколи Рябчука “Постколоніальний синдром”!<br /><br />Не пропустіть!<br /><br /><a href="http://www.litteralis.com/2012/02/mykola-riabchuk-post-colonial-syndrome/"><img src="http://www.litteralis.com/wp-content/uploads/2012/02/5249211_w640_h640_postkolonialnyysyndrom.jpg" ismap="ismap"></a><br /><br /><b><a href="http://www.litteralis.com/2012/02/mykola-riabchuk-post-colonial-syndrome/">ПЕРЕГЛЯНУТИ ОНЛАЙН БЕЗ РЕГІСТРАЦІЇ ТА SMS!!!</a></b><br /><br />Тільки дискурси, тільки хардкор!</center><br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153686.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/153686" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153686.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153215.html Wed, 08 Feb 2012 14:30:11 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153215.html вперше за N років на роботі багато української мови — в коридорі, за дверима офісу, працює будівельна бригада (ламають стіни), десь півтора десятка хлопців. харків такий харків. печаль.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153215.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/153215" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/153215.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152902.html Tue, 07 Feb 2012 08:46:31 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152902.html <a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152615.html">Не виходить з голови</a>. Передивився конспекти (виписки й цитати зберігаю в Google Docs, щоб мати можливість користуватися ними незалежно від місця перебування) — з Андерсена доволі багато цитат, перечитав, але повністю відновити у пам'яті структуру й зміст книжки не вдалося. Згадав, що обидві книжки, які "забулися", читав з читалки (паперових версій давно немає у продажу). Sony PRS-600, з тач-скріном, дозволяє зручно виділяти потрібні місця стилосом і потім повертатися до них через "нотатки". Але сприймання тексту (а надто великого за обсягом тексту) суттєво відрізняється від сприйняття паперових версій. Книга, як фізичний об'єкт, залишає у пам'яті додаткові мітки, за якими пригадуються й знаходяться потрібні місця у книзі: "це було десь посередині", "ближче до кінця", "після цієї ілюстрації". Коли гортаєш паперові сторінки, підключається тактильна й візуальна пам'ять, текст є книгою, а не самим лише текстом. Натомість електронна версія не залишає по собі відчуття цілості, структурованості, остаточної завершеності. Тексти змінюються, книга залишається та ж сама. <br />Зайве казати, що у подібних особливостях рецепції тексту на початку ХХІ ст. немає нічого доброго.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152902.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/152902" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152902.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152615.html Sun, 05 Feb 2012 11:08:16 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152615.html Окремі тексти, здається, присутні в сучасній українській гуманітарній літературі самодостатньо і не потребують уваги до себе безпосередньо. <br /><br />Скажімо, минулого року _нарешті_прочитання_ "Орієнталізму", "Уявлених спільнот" і "Винайдення традиції" ніяк не збагатило особистий арсенал уявлень про світ, а фактичний зміст перших двох взагалі було забуто вже на наступний день/тиждень по прочитанню. Через що я навіть хвилююся, бо "так же ж не можна!"<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152615.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/152615" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152615.html http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152551.html Sun, 29 Jan 2012 07:10:48 GMT http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152551.html ... а правильною відповіддю на <a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152066.html">запитання</a> було:<br /><br /><a href="http://www.litteralis.com/2012/01/byzantine-history/">Історія Візантії. Вступ до візантиністики. — Львів: Видавництво “Апріорі”, 2011</a>.<br /><br /><div style="text-align:left"><font size="-2"><a href="http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152551.html"><img src="http://lj.rossia.org/numreplies/lunar_shade/152551" border=0 width=26 height=17 alt="number of comments" style="border:0px;" /> <strong>Comments</strong></a></font></div> http://lj.rossia.org/users/lunar_shade/152551.html