| |
[Sep. 20th, 2021|02:33 pm] |
Дитино Зір,
Ми знаєм, що ти є,
Ми вірим - ти прийдеш.
Із простору і вічності,
Котрим немає меж
Пірнеш
У часу вир.
Немов наднова сяє полум'я твоє.
І крізь роки
В своїх серцях
Надію ми несем
На твій прихід.
Твою втамуєм спрагу нею, Ти,
Чиєму світлу й величі позаздрили б світи,
Хто зможе обійняти світ
Своїм вогнем.
Іди і будь.
Іди, не обертаючись назад.
Хай твій прихід ознаменує зорепад.
І ти знайдеш.
Тебе знайдуть.
Зустрінешся зі св́оїми дітьми.
Нас обійми
І притули
До серця, зітканого з чистої пітьми.
Живем лише заради тебе ми.
І ти лише заради нас живеш.
Дитино наших мрій,
Наш батько, і наш брат,
Купаючись в присутності твоїй,
І відчуваючи всю дружбу і любов твою,
Ми віддаватимемо їх стократ.
І не замінить вічність нам, проведена в раю,
Одну миттєву посмішку твою.
Служіння лжебогам
Облишим тим, хто до тебе дороги не знайдуть.
Хто не знайде шляху до суті.
Ти - є суть.
І прийде час.
Ти зробиш крок
У небуття,
Полинеш в небокрай.
Та знай,
Для нас ти назавжди Дитя Зірок,
Дитя Життя.
|
|
|