ng68's Journal
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends View]

Sunday, January 31st, 2010

    Time Event
    12:10a
    АЛЕКСАНДР КАБАНОВ [info]kabanov-alex@lj

    ГРЕХОПАДЕНИЕ (Версия ХР)

    Ты услышишь скрежет зубовный и плач,
    ты узришь в мониторе — тьму
    поскорей запусти диспетчер задач,
    поскорей запусти диспетчер задач,
    не противься Господу своему.

    Ведь не зря советовал Эпикур:
    «Подавляй в себе суеверный страх..»,
    вот и ты, успокойся, на перекур
    удались, компьютерный иерарх.

    Там, на кухне — райская тишина,
    аспидистры, фикусы... Подытожь:
    вот, в прозрачном платье — твоя жена,
    присмотрись, это точно твоя жена?
    И огрызок яблока Макинтош.
    12:30a
    НАТА СУЧКОВА [info]belaya@lj

    Смотреть на оттаявшую рекý:
    царапиной лыжной черной
    прогулочный катер на том берегу,
    как слово дурное, подчеркнут.
    И сдут, отощали его бока,
    лежащий у пирса бакен,
    и дышит медленная река
    вслед быстрой на ней собаке.
    Собака не тает, как снег и дым,
    и, кажется, нет важнее,
    чем зрением видеть ее боковым,
    летящую по лыжне, и
    вот облаком светлым над ней дрожит
    ее голубая попона,
    собака, бегущая по лыжне,
    похожая на дракона.
    Бежит, спотыкаясь, лыжню строчит,
    со всех голубых прорех,
    и рыженький куцый ее торчит
    перстом, указующим вверх.
    Где мрачный хозяин один стоит
    и смотрит, как под дождем
    реки разматывается бинт
    с прилипшей к нему лыжней.
    12:50a
    ОЛЬГА ДЕРНОВА [info]trapezion@lj

    Сколько древней утвари спит в земле;
    так и знание о прошлом пока в зачатке.
    Вот кувшин полтыщи лет пролежал в золе,
    и на нём твои отпечатки.
    Промелькнёт из прошлой жизни: лазурь морей,
    розовый базилик, голубая мята.
    Эта бронза блюда была моей,
    слава богу, пальцы ещё не сняты;
    как живой порез, тишиной зарастает звук,
    девять жизней захлестнули, как девять петель,
    и на левой — всего один безымянный круг,
    чтобы в будущем ты снова меня заметил.
    1:19a
    БУЛАТ ОКУДЖАВА в переводе ОЛЕНЫ БИЛОЗЕРСКОЙ [info]bilozerska-rus@lj






    Нарешті він прийшов у дім,
    Де вона сто років марила ним,
    Куди він сам сто років летів —
    Бо вона так схотіла, і він схотів.

    Присягаюсь тобі — це любов була.
    Подивись — це справді її діла.
    Але знаєш — хай скаже сам Бог святий —
    Хіба можна дотямити щось у ній?

    І бив у вікна пізній дощ,
    І вона мовчала, і він також.
    І ось він підвівся, аби піти,
    І вона не спинила його тоді.

    Присягнусь тобі — це любов була.
    Подивись — це справді її діла.
    Але знаєш — хай скаже сам Бог святий —
    Хіба можна дотямити щось у ній?
    1:40a
    ЕЛЕНА СУНЦОВА [info]izolda@lj


    Крутобокое такое
    и зелёное такое,
    как подаренное море,
    далеко заводит горе.

    Это дерево какое?
    Это дерево любое,
    легконогое, нагое,
    до весны немое.


    *

    Жёлтый, старый лист летит,
    непрочитанный петит,
    неотправленный конверт
    поднимает ветер вверх.

    Адреса такого нет,
    дом убит, осенний свет,
    равнодушен и высок,
    дому выстрелит в висок.
    2:00a
    ЕВГЕНИЙ ЛЕСИН [info]elesin@lj

    ОЧЕРЕДНОЙ НЕДОСОНЕТ

    То политическую вьюгу
    Судьба сулит, то полный блуд.
    И все писатели друг другу
    Опять руки не подают.

    А я скажу: напрасный труд.
    Мы просто бегаем по кругу.
    И всем пора бежать в Калугу
    От бесполезных пересуд.

    Ведь там есть сад, и там есть пруд.
    Долбись об лед, а то убьют.
    2:20a
    АНДРЕЙ ГРИШАЕВ [info]listikoff@lj

    СТОЛИЦА

    Душа моя столица,
    Ты тем, видать, горда,
    Что, всматриваясь в лица,
    Ты видишь города.

    Самару и Архангельск,
    Алушту и Донецк,
    Где ангел и архангел,
    Прохожий и мертвец.

    Достану сигарету
    И злобно закурю.
    Столицу видел эту,
    Душа моя, в раю.

    Рубиновым закатом
    Дыши и не дыши,
    Неси себя куда-то
    И картою шурши.
    2:40a
    АНДРЕЙ ХАДАНОВИЧ [info]khadanovich@lj

    УРОКІ ГІСТОРЫІ

    Гісторыя — паўтузіна хітоў,
    астатняе — паўтораў паўмільёна.
    Зямля стаіць на чарапах кітоў,
    а ў іх тры вязьні — ён, яна і Ёна.

    Гісторыя, вядомая здаўна,
    паўтораная ўсім мікрараёнам:
    ён безь яе ня можа, а яна
    праз рыбу перастукваецца зь Ёнам.

    Адзін — бамбіза па мянушцы Кіт,
    праклён садка, вар’ят шасьцігадовы,
    найбольшы ў групе і заўжды гатовы
    памерці за вачэй яе блакіт.

    Другая ж беражэ сваё дабро:
    схапіў за коску — кропка, азьвярэньне...
    А потым мацаў з раніцы рабро,
    сьвяткуючы свой сёмы дзень варэньня.

    Пасьля званіў і ў слухаўку маўчаў.
    Яна прывыкла чуць знаёмы подых.
    Кахала Ёну, ды сказала “chao”,
    бо мроіла аб нейкіх антыподах.

    Вялікай чарапахай дні паўзьлі.
    Губляючы дзіцячыя адзежы,
    яна і Ёна з двух бакоў зямлі
    плылі, як дзьве кітовыя відзежы.

    А ён і зараз гэту пекнату
    прыгадвае шаснаццацігадовай:
    каханьне, што прысьнілася кіту,
    і свой заплыў у галаве кітовай.

    Плылі, не пакідаючы сьлядоў,
    пакуль вада сьцялілася абрусам,
    і перастук у чарапах кітоў
    палохаў чарапаху землятрусам.
    3:00a
    ВИКТОР КАЧАЛИН [info]duhov_vek@lj

    СЛЕПЦАРЬ

    Слепцарь парит
    над крылатой землей
    на коне —
    и видит во сне:
    слепые вожди слепых
    бегут по воде
    к полынье —
    слепые, выплюнув жмых,
    идут по огню,
    взбивая угли ногами
    до самых небес.
    И всадник исчез.

    25.1.10 Утром во сне
    3:20a
    АЛЕКСЕЙ ПОРВИН [info]porvin@lj

    В слёзоньках мусор, а кто нам
    мусором слёзным велит становиться, стоять
    по не-законам?

    Смаргивай нас грамм за граммом.
    Пламечко дует в глаза — и слезится «нельзя»:
    кто нам — никто, а?

    В плошке от жидкой лампадки
    кусаным блеском прилечь без оглядки дверной:
    кто там с законом?

    Слёзным захлёбом — за хлебом.
    Кто бы ты ни — нас прозрачным шаром породи;
    в нас не тони.
    3:40a
    ИГОРЬ БУЛАТОВСКИЙ [info]bulatovsky@lj


    СНЕГ*

    Синица допоет с листа
    листа последнее мясцо,
    и будет кость листа чиста
    заподлицо — его лицо.

    А спинка сохранит следы
    от клюва и от коготков —
    мурашки Брайля, «бр-р» воды
    холодных вод и пузырьков...


    * У Игоря название написано шрифтом Брайля.
    4:00a
    Сводка чужих стихов в моем ЖЖ за январь 2010

    Список длинный, поэтому всех, от Ивана Андрусяка до [info]lucas_v_leyden@lj, убираю за пазуху.

    дальше  )
    7:58p
    31 = 31


    Репортаж и фоторепортаж:
    http://zyalt.livejournal.com/210387.html

    От [info]c_tanya@lj (и см. ссылки в ее ЖЖ)

    Еще один репортаж и фоторепортаж (подробный и остроумный):
    http://vanmeetin.livejournal.com/77544.html?style=mine#cutid1

    Читать также запись Людмилы Алексеевой:
    http://lm-alexeeva.livejournal.com/3687.html?style=mine

    И вот:


    От [info]alexandrovskaya@lj

    А это в СПб:



    В Архангельске митинг «Стратегия 31» прошел мирно:
    http://community.livejournal.com/otkpblto/5573.html

    О митингах и пикетах в других городах:
    http://31svoboda.livejournal.com/ (только что зафрендила)

    << Previous Day 2010/01/31
    [Calendar]
    Next Day >>

About LJ.Rossia.org