З пригнобленими проти гнобителів. Революційний шлях

« previous entry | next entry »
Jan. 1st, 2020 | 01:55 pm
mood: awake
music: Cannons -- Shadows (Full Album, 2019)

Продираючись крізь лаштунки україномовного Гугла, натрапив на трилогію пана Максима Равлюка "З пригнобленими проти гнобителів. Революційний шлях Нестора Івановича Махна"

https://bandera.lviv.ua/z-pryhnoblenymy-proty-hnobyteliv-revoljucijnyj-shljah-nestora-ivanovycha-mahna-ch-1/
https://bandera.lviv.ua/z-pryhnoblenymy-proty-hnobyteliv-revoljucijnyj-shljah-nestora-ivanovycha-mahna-ch-2/
https://bandera.lviv.ua/z-pryhnoblenymy-proty-hnobyteliv-revoljucijnyj-shljah-nestora-ivanovycha-mahna-ch-2-2/


Опис революційного шляху Махна, очима україномовного львів'янина, який подекуди буває ще й затятим націоналиістом -- то є популярний жанр в україномовному інтернеті останні п'ять років.

Вочевидь, одним з чинників такого інтересу стало несподіване (але закономірне) бойове братство дніпрян, запорожан та львів'ян з франківцями на Донбасі, через що і зростає в останніх названих цікавість до мілітарної історії Подніпров'я часів Громадянської Війни.

Але, нажаль, через багаторічну практику замовчування та знищення меморії Вільних Територій та махновської армії, як радянськими урядами, так і проросійськими урядами часів Незалежності, багато з публікацій в жанрі опису революційного шляху Махна мають дуже хитке фактологічне підгрунтя, у своїх пошуках історичної правди не заходячи далі сторінок україномовної Вікіпедії, та безпосередніх посилань з таких.

Праця Максима Равлюка є трохи іншою від більшості тих, що я бачив раніше, бо базується на опрацюванні багатьох історичних джерел, таких як мемуари, повідомлення газет, свідчення сучасників, тощо.

Єдиним недоліком публікації я б вказав недолугість опрацювання саме посилань. Подекуди джерело вказане, як-то мемуари Аршинова, подекуди -- ні (так подані багато запозичень з мемуарів самого Махна). Але, зважаючи на стислість формату статті, саме вказівник подальших джерел інформації міг стати найяскравішою зірочкою над Ієрусалімом; не став, та й годі.

Але, вже типуючи ось ці летери, подумалось мені що автор міг і додати вказівник джерел до оригіналу, а "загубили" вказівника вже редактори веб-сайтів перед публікацією.


Далі цитати.


----

У вересні 1917 року районний з’їзд у Гуляйполі постановив не виконувати жодних розпоряджень, виданих Тимчасовим урядом у Москві чи Центральною Радою у Києві. Регіон, що налічував сорок тисяч мешканців, оголошується поза всякою владою.

Отже, основною політики Махна літом та восени 1917 року були:

Зміщення центру влади в окремо взятій волості у бік виборних органів місцевого самоврядування (ради, профспілки тощо).
Вирішення питання земельного поділу шляхом «знизу», зробивши справедливий, за селянськими мірками, поділ землі.

Згодом, у чотирьох покинутих маєтках гуляйпільські анархісти та есери організовують сільськогосподарські комуни. Спілки налічують до трьохсот осіб, вони добровільні, організовані на засадах повної рівності, солідарності та свободи переконань. Мешканці разом їдять страви, приготовані на спільних кухнях, а кожна комуна отримує стільки землі, скільки можуть обробити її члени.


----

Популярності Махнові додала і його обіцянка віддати землю селянам, а заводи – робітникам. У середині серпня Нестор приступає до реалізації плану. Він викликає до себе довколишніх землевласників і відбирає в них документи на право власності. Конфіскації підлягають земля та інвентар. Згідно з тодішньою постановою Громадського комітету, кожному залишається визначена однакова ділянка ґрунту. Господар має право на двох коней і одну або дві корови (залежить від чисельності родини). Свої ділянки отримують також колишні власники й шляхта. Конфіскацією майна займалася Чорна Гвардія – загін, що складався з гуляйпільських селян і революціонерів.

----

Судова влада була переважно в руках військових, хоча в подальшому розвитку Південноукраїнської трудової федерації правоохоронна функція покладалася на саме населення, яке було озброєним і вільним у обранні форм виконання вищезазначеної функції.
Освітня реформа в Південноукраїнській трудовій федерації лягали на плечі місцевого самоврядування, хоча в більшості освітні заклади фінансувалися коштами ВРР. Цікавим є рішення Четвертого районного з’їзду Південноукраїнської трудової федерації, щодо закладу школи для глухонімих в Олександрівську та на потреби усіх діючих навчальних закладів ВРР було виділено 1 млн. карбованців. На місцеве населення, в населеному пункті якого знаходилася навчальна установа, накладався однорозмірний податок для фінансування освіти.


----

Українській зміст махновщини вилився і в українізацію шкільної освіти, українська мова була повернута до шкільної освіти, що було висвітлено в оголошенні Культпросвітнього відділу ВРР за 18 жовтня 1919 року: «Наказ ген. Май-Маєвського, що забороняв материнську мову в школах, вiднинi скасовується як силою нав’язаний нашим школам. В iнтересах духовного розвитку народу мова шкiльного викладання має бути та, до якої природно схиляється мiсцеве населення… i воно, а не влада i не армiя має вiльно i самостiйно вирiшувати це питання». А оскільки населення Півдня України було переважно українським(85%)


---

Лютий 1920. Повстанська армія Махно перестала існувати.

commemorate | jump from this bridge | Add to Memories


Comments {16}

Rise and Shine, Adolph!

(no subject)

from: [info]perfect_kiss
date: Jan. 1st, 2020 - 10:35 am
commemorate

I still use bike every day, so the weather is fine!

However, absence of proper winter reminds us of climate change, in that sense there is decent pattern of sorrow associated with this weather.

Reply | Parent | Thread


sadkov

(no subject)

from: [info]sadkov
date: Jan. 1st, 2020 - 11:09 am
commemorate

BTW, I've reported the error to Google support forums, their moderator said that it is "Kiev", not "Kyiv", and they don't care about the official US stance on the language.

Reply | Parent | Thread


(no subject)

from: anonymous
date: Jan. 1st, 2020 - 02:01 pm
commemorate

И не должны.
Kiev, not Kyiv

Reply | Parent