| 12:15a |
"Як iз дитинства, сонце угорi..."
* * *
Як iз дитинства, сонце угорi.
Спокiйна туга i щоденна втома.
I знов весна прозора на дворi.
Я нинi дома. Так, я нинi дома.
Пiвнiчна, звична, вiтряна весна.
Пiвденну - i згадати неможливо.
I та земля - а що менi вона?
Далеко десь. I хай живе щасливо.
Там iнший свiт. Минулого нема.
Мiж нами роки... прикордонна смуга...
I ця весна, i спогади - дарма.
Щоденна втома. I незмiнна туга. |