ррррецензия.
...все, дожили... заканчивается эра женских романов, начинается эра мужских...
прочла *рубашку* гришковца, кто такой не знаю, но скушнятина скушнятиной...
так, наверное, скучают токо мущины, читая дамские романы :-)) ну пару довольно
остроумных наблюдений, а так жуть... так больно наблюдать эти вялые фр... нет...
фрустрации, вот что я хотела сказать :-) оскомину сбил токо маленький рассказик
джона фанте, случайно найденный в интернете... великие американские писатели
совсем беспонтовые... :-)) современная русская литературка мельчает на глазах,
я это вижу... где-то там, в туманах, вырастают прям монстры какие-то, стивен
фрай и джонатан коу, эх... поли остеры и джонатаны кэрроллы... ух :-)) на худой
конец паланики... русская лит-ра все, ей конец, и ладно... ось сісти й написати
собі невеликий романець українською, трохи російською місцями, і назвати
*білінґва*... просто твердити кожні 5 хвилин як я типу закохана і вся дрижу від
того кохання, потім змалювати мої фрустрації і ридання в колєжанкіну блюзку з
рюшками над пивцем... потім свої страждання і чекання ТОГО САМОГО дзвінка...
така тоска, чесно :-))) а чомусь коли про то пише мужик, воно набирає якоїсь
ваги, типу... ну там чоловіча дружба, хемінгвей (підлий дядько, так мучив кобіт,
а потім по-глупому застрелився, чортяка), така вся пафосна москва типу
метрополія і тири пири... відверто слабка чоловіча книжка, наскрізь фальшива...
ну как радуга от преломления луча света в водке, налитой в граненый стакан.

я б вышла замуж за стивена фрая, эхх :-)