Сегодня бандеровское крыло националистов узурпировало не только все националистическое движение, но и руководство политической жизнью в Украине. Сейчас много пишут о коллаборации бандеровцев во время войны. Да они это и не отрицают уже. Даже гордятся.

Но остается в тени работа разных фракций ОУН (снова расколовшейся на ЗЧ ОУН и ЗП УГВР) на западные разведки после войны. Именно эта их каинова работа и явилась мостиком, соединяющим кровавых мясников в нацистских мундирах и сегодняшними лощеными депутатми из Верховной Рады. Сегодня, когда СБУ открыто называет предателей своего народа и организаторов массовых убийств «национальными героями», стоит детальнее присмотреться к этой, скрытой стороне вопроса об ОУН.

Мне в руки попало раритетное эмигрантское издание – сборник писем Бандеры руководству Провода ОУН на ЗУЗ. Предваряет эти письма небольшое предисловие: «В дні, коли деяка частина українців на чужині вшановує пам’ять колишнього Провідника ОУН Степана Бандери, і пам’ятаючи заклик його спадкоємців ретельно збирати всю друковану спадщину Провідника, ми хочемо дати до відома українського загалу копії з деяких його листів до добре всім нам відомих Коваля-«Леміша», себто Василя Кука, та Усміха, себто Мирона Матвієка».

В письме, датированном октябрем 1951 года и озаглавленном «До положення української визвольної справи в політиці західних держав зараз і в перспективі війни», Бандера сообщает «другу Лемішу», что «в політиці США наступають некорисливі для нас прояви». «Йдуть вперті намагання постави Керенського в ролю репрезентанта й керманича всіх визвольних, протибольшевицьких змагань, підвести під таку московську імперіалістичну шапку протибольшевицькі боротьбу всіх народів включно з Україною, та надати їм всім характер тільки протирежимнох боротьби, за усунення большевицької системи, в плані збереження імперії, тільки з дещо вільнішим федеративним пов’язанням інших країн з Московщиною. Йдуть старання підвести під російську руку якісь українські політичні групи, а коли це не вдається, на чергу приходить штучне фабрикування «українських партій і репрезентантів темних, продажних типів».