ПЯТНАДЦАТОГО января сего года в Верховной Раде Украины зарегистрирован проект Закона Украины “Про заборону реабілітації та героїзації фашистських коллабораціоністів 1933-1945 рр.”. В принципе в условиях возрождающегося в Украине фашизма, в его специфическом формате восхваления и героизации гитлеровских прислужников, в том числе на государственном уровне, необходимость принятия такого закона давно назрела. Особенно на фоне отказа нынешнего режима от подписания в ноябре прошлого года резолюции Комитета по социальным и гуманитарным вопросам Генеральной Ассамблеи ООН, которая призвала государства — члены ООН принять меры для прекращения героизации нацизма и его пособников, в том числе бывших членов “Ваффен СС”, разрушений и осквернений памятников борцам с нацизмом, поскольку такие деяния создают, согласно квалификации ООН, “реальную угрозу демократическим ценностям”.

Правда, “пикантность” заключается в том, что внес его депутат от Партии регионов... Колесниченко, прославлявший в прошлом году в своих выступлениях в СМИ одного из самых одиозных фашистских холуев. При этом пан Колесниченко в проекте закона в перечне организаций фашистских коллаборационистов без малейшей тени смущения указывает не только название организации, но даже фамилию своего героя: “Українська повстанська армія “Поліська Січ” (УПА “Поліська Січ”) Тараса Бульби-Боровця”. Медики плюрализм взаимоисключающих мнений в одной голове обычно квалифицируют как шизофрению, но к украинским политикам, наверное, это отношения не имеет.

Законопроект предусматривает жесточайшую ответственность: “Реабілітація чи героїзація фашистських коллабораціоністів, в тому числі й здійснювана посадовими особами, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі”, а “публічні заклики до реабілітації чи героїзації фашистських коллабораціоністів, а також виготовлення матеріалів із закликами до реабілітації чи героїзації фашистських коллабораціоністів з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів — караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п’яти років”.

На первый взгляд, звучит весьма впечатляюще, но все расставляет на свои места статья 2 этого же законопроекта, устанавливающая границы действия предполагаемого закона: “Об’єктом заборони не є особисті погляди людини. Заборона реабілітації та героїзації фашистських коллабораціоністів не обмежує прав громадян, якщо їх реалізація не спрямована на реабілітацію та героїзацію фашистських коллабораціоністів. Дія цього закону не поширюється на наукову, літературну, художню та іншу творчість, якщо вона спрямована не на виправдання або пропаганду фашистського коллабораціонізму, а на його вивчення і об’єктивне висвітлення”. А кто героизирует Бандеру, Бульбу-Боровца или Шухевича и устанавливает им памятники как фашистским пособникам, то есть коллаборационистам? Да все украинские фашистские прихвостни позиционируются их почитателями, в частности и самим Колесниченко, как “герої українського національно-визвольного руху” и т.п., а это уже будет квалифицироваться как “об’єктивне висвітлення” украинской истории, естественно, не подпадающее ни под какое наказание вообще.