Щойно приїхав з семінару по йозі.

Проводив семінар Роман Рокотел.

Семінар проходив з 29 квітня по 8 травня.

Бухта “Ласпі”, дитячий оздоровчий центр “Ласпі”.

 

Надзвичайно задоволений. Вражень дуже багато. Спробую структурувати:

 

1. Чому я поїхав на семінар.

Я займаюся йогою з 1 серпня 2005 року. Це зовсім небагато. Але й не зовсім мало. Як на мене, то могли бути й кращі результати, ніж вони є. Пішов на йогу через проблеми зі здоров’ям. Дуже скоро був шокований цілями йоги. З тих пір регулярно займаюся 3 рази на тиждень. Такі семінари Роман Рокотел проводить щорічно. І минулого і цього року поїхав на семінар бо цікаво і прикольно, бо приємно було відчувати, що от я колись приїхав в Київ з одним рюкзаком а тепер от для мене не проблема і на семінар 400 баксів витратити. Весною в Криму розвіятися, відпочити, асани поробити.

 

2. Де це відбувається.

Бухта “Ласпі” – одна з перлин Криму. Тут клімат відрізняється в кращий бік навіть у порівнянні з усередненим кліматом південного берегу Криму. Дощі тут рідше. Чиста вода. Реліктовий можевельниковий гай. Ліс спускається прямо до моря. В лісі не тільки можевельник, але його багато. Той можевельник виділяє фітонцидів в десятки разів більше за сосни. Росте він дуже повільно. Є дерева яким багато сот років. Його плоди значно сприяють підвищенню імунітету. Там неймовірне повітря. Поєднуються насичений аромат моря – сіль та йод, густий хвойний аромат від можевельника і ще свіже гірське повітря. В надзвичайно чистій воді там навіть розводять мідій.

Фотоальбом.

Я з сином Дімою.

І ось ще тут і тут фотки високої якості.

3. Що було на семінарі.

Спочатку хочу сказати, що семінар був дуже насичений і до того ж я їздив з шестирічним сином. Нажаль часу вести детальний щоденник в мене не було. Нотував дещо в записнику в молільнику. Тут я не претендую на повноту опису подій семінару. Якщо я щось пропущу, то це зовсім не тому що якісь події мені не сподобались. Просто не встиг занотувати і потім не згадалося. Розпорядок життя був такий: 6:00-7:30(8:00) – прана яма на свіжому повітрі (тому самому повітрі з присмаком йоду з моря та фітонцидами субтропічних рослин таких як кіпаріс, блакитний можевельник, ...). 11:00-13:00 – заняття різноманітного плану: Ошовська медитація, Сурьянамаскар, ... . 16:00-19:00 – основне заняття. 21:00 – медитація.  Ну так от.

29.04.2007

11:00-13:00 Вступне заняття.

Рома всіх сердечно привітав, розповів що і як буде. У вступному слові для мене запам’яталася фраза: “Те що ви займаєтеся йогою 3 рази на тиждень це майже нічого”. 

Перед початком цього заняття з’ясувалося, що в залі брудна підлога. Коли я прийшов до залу там тільки починали прибирати декілька дівчат – учасниць семінару на чолі з Олею, дружиною Роми. Я знайшов собі ганчірку і помив трохи підлоги, потім ще декілька разів приносив чисту воду. На самому початку заняття Рома сказав, що у декого така карма, що її треба відмивати ганчіркою. Цікаво, що там такого в моїй кармі, що я її ганчіркою відмиваю?

Під час розмови Рома раптом спитав, хто вже склав для себе такій намір бути інструктором йоги. Я, чесно кажучи про це раніше особливо не думав. Ну може декілька разів, спадало на думку, що було б цікаво дорости до рівня інструктора і спробувати проводити заняття йоги. Я в житті мав немалий досвід успішної викладацької діяльності. Декілька людей казали, що я викладач просто від Бога.  Тут я зрозумів, що мені дуже цікаво було б спробувати проводити заняття з йоги. І підняв руку. І оте піднімання руки наклало на мене якусь таку додаткову відповідальність. Простим питанням Рома спонукав мене до величезної внутрішньої роботи.

Потім, в останній день семінару, одна баришня – учасниця спитала, чи я дійсно хочу бути інструктором йоги. Я пояснив, що викладання то чудовий шлях власного зростання. Сказав також, що при будь-якому (не абсолютно низькому) власному рівні практики можна бути корисним багатьом людям. В самому кінці вона кинула: “Але ж треба, щоб тебе приймали інші”. Не знаю, чому вона мене не приймає, або думає, що мене хтось не приймає. Ми чужі люди, хай собі дівчинка думає що хоче.

В кінці заняття зробили цікаву вправу. Стоячи рівно, стопи разом, декілька разів повторювали три рухи – руки від грудей вперед зі словом “Положительность”, руки від грудей в різні боки зі словом “Энергичность”, руки від плечей вгору зі словом “Энтузиазм”. Сама по собі вправа дуже схожа на вправи з курсів за Норбєковим. Але після декількох повторень ми сіли в медитативну позу, закрили очі. Коментарем було: “Спостерігайте зміни в вашому розумі, в свідомості”. Це дуже цікаво, спостерігати як змінюється стан власної свідомості. Я знаю беззаперечні факти про те, що такі прості дії здатні кардинально змінювати стан свідомості. Я часто робив такі вправи. Але от спостерігати в тиші, в медитативній позі за змінами свідомості – це мій перший досвід.

16:00-19:00 Заняття було інтенсивне. Нажаль не пам’ятаю подробиць.

 

30.04.2007

            6:00 – Якщо не помиляюся, то прана яма з великою кількістю різних “Бхастрік” Точніше не пам’ятаю. Перші пару днів (і особливо перші пару ранків) було досить прохолодно, але ми стійко і з задоволенням практикували пранаяму. Пізніше я чув зауваження, що для деяких учасників інтенсивне дихання холодним повітрям призвело, на їх думку, до захворювань верхніх дихальних шляхів. В мене було все чудово.

            11:00 – Медитація Ошо “No Dimrnsions”. Сама по собі ця медитація неймовірна. І тут стався дощ. Сильний дощ, але теплий. Я відмітив, що мені абсолютно все одно дощ чи не дощ. Дощ ніяким чином не вплинув на моє сприйняття. Пізніше багато учасників тієї медитації казали, що то було щось особливе, незвичайне, неймовірне. Я думаю, що мене дощ лише трішки відволікав.

            16:00 – Інтенсивне заняття. На початку лекція. Запам’яталася озвучена думка: “Те що складно для тебе, те і є найважливішим для тебе, найцікавішим і на те треба звертати найбільше уваги”.

            Я і багато інших учасників семінару пропускаємо вечерю. На завтра призначена “Шанпранкалашана”

            Пропускаю вечірню медитацію через хворобу сина.

 

1.05.2007

            Після медитації частина групи пропускає сніданок і робить “Шанпранкалашану”. Якщо хто не знає, що воно таке, то перейдіть по посиланню, знайдіть на тій сторінці опис цієї процедури та спробуйте уявити, як це виконується разом групою людей. Коротко – закип’ятили быльше 40 літрів води, насипали близько 50 чайних ложок солі. Потім треба пити ту солону воду і робити спеціальні вправи, щоб сфінктери шлунково-кишкового тракту повідкривалися. Коли всі сфінктери відкриваються і вода проходить по всьому шлунково-кишковому тракту то хочеться в туалет “по великому”. Процедура повторюється до тих пір, поки не буде виливатися чиста вода. М’яко кажучи, процедура дещо інтимна. Існує вислів “Переломити разом хліб”, ну після чого стають ближчими. Так от ця процедура значно яскравіша в цьому відношенні, на мою думку.

            11:30 Сур’я намаскар – привітання сонцю. Варіант Шивананди. (тут і тут є опис). Виконання комплексу передбачає багато різних дій: динамічне повторювання асан, концентрація на різних частинах тіла і чакрах в кожній з асан, генерування пов’язаної з асаною і чакрою емоції, спів мантр. Декілька останніх кругів Рома співав мантри а ми виконували комплекс. Враження неймовірні. Я просто фізично відчував рух чогось (назвемо енергії) всередині.

            16:00 Головне тренування, багато перевернутих поз. В мене легко і просто вийшов “мостік” з опорою на дві ноги і тільки одну руку. Вперше.

            З лекції перед тренуванням запам’яталося: “Дитина народжується для життя, смерть десь від ума”.

 

2.05.2007

            Основне тренування – балансові асани, дуже важко.

 

3.05.2007

            6:00 – Прана яма зі змінним ритмом (санскритську назву забув). Особливі відчуття. На жаль я не можу чітко диференціювати і точно описати багато з того, що відчував. Але відчуття після цієї пранаями були особливими і не схожими на всі інші.

            11:00 Сур’я намаскар. Варіант Крішнамачарі. Я не знайшов опису в Інтернеті. Цей варіант значно інтенсивніший за варіант Шивананди. Викликає дуже інтенсивну роботу серцево-судинної системи. Вимагає витривалості. Традиційно в клубі у Роми роблять 6 кругів. Раніше мені було дуже важко робити ті 6 кругів. Це більше години інтенсивних динамічних вправ. Тепер зробив просто, легко, без втоми і особливих напружень. Чому був здивований і дуже радий. Пізніше Рома звернув нашу увагу, що Сур’янамаскар у всієї групи пройшло легко і навіть якось це пояснив, але я вже забув як. Після виконання цієї динамічної практики співали “Гаятрі” мантру. Я не знаю, що сказати. Я сумніваюся, що колись зможу знайти слова. Ця матра означає приблизно таке: “О, найвище світло, що освітлює всі світи, ..., освіти і наш розум і направ його на шлях праведності”. Ми співали близько 30 хвилин. Це потім Рома сказав про час. Мені здалося, що не більше 5 хвилин. Було відчуття глибокого спокою, нескінченної радості, і ще чогось, що не можу виразити.

 

4.05.2007 Одинадцятигодинного тренування не було. Всі організовано ходили в гори. Я не ходив таму що синок не до кінця вилікувався. Ми з ним також піднялися в гори, але не так високо.

            16:00 Лая-йога. Менш інтенсивна з фізичної точки зору. Вимагає більшої концентрації на внутрішньому. Це Рома так підгадав після гір. В мене, чомусь, не дуже війшло концентруватися на внутрішньому. Був схвильований.

 

5.05.2007

            6:00 Пранаяма без бхастрік. Сукшма в’яяма. Агнісара-тхауті, Наулі, в кінці Надді-шаткама + Уджая пранаяма. Кожен день прана яма впливає на мене все більше і більше.

 

Далі вже забув, як що по днях розподілялося.

Було ще неймовірне тренування “Кундаліні” йоги. Тренування містило багато вправ “Маха-Мудра”, багато інших вправ з Мула-бандхою. Піком було яскрава “Пхуджангасана”. В мене весь хребет просто вібрував. В кінці тренування тричі повторили мантру “ОМ”. Яка то була “ОМ” ! Розштовхана Кундаліні трьох десятків людей була в тій мантрі. Те відчули всі. Зразу було багато зауважень типу: “Ну прямо хор П’ятницького”. Аж до вечора в мене не припинялася дрож в тілі.

            Була Ошовська медитація “Сходження на Еверест”.

            Одного ранку, йдучи в 6:00 на заняття я все думав, що от багато людей живе уві сні наяву. Вони виконують одноманітні дії, мають одноманітні реакції на одноманітні подразники. Йога пропонує виконувати однакові дії багато разів. Зо дня в день, з місяця в місяць, з року в рік. А чи не може таким чином йога стати сном. І сам для себе подумав, що ні. Що йога це те що пробуджує від сну. І от на початку тренування Рома говорить про те, що йога ні в якому разі не повинна зациклюватися на досягнутому, інакше то буде сон. Неймовірно, у мене по дорозі на заняття були дуже схожі думки з тими, що їх озвучив Рома.

            Був день мовчання. Я намагався спочатку. Але потім стало дуже важко спілкуватися з сином. Зірвався. Можна було б знайти правильний вихід. Але не вистачило терпіння. В кінці дня медитація де треба було говорити будь-які слова на невідомій мові. Що завгодно молоть. Цікаво було. Навіть декілька годин мовчання змінили ставлення до розмов взагалі. Така практика сприяє значному накопиченню енергії. Не потрібно говорити, коли це не вимагається обставинами.

            Була самостійна практика. Заняття в 11:00. Кожен сам собі складав комплекс вправ. Я вижав з себе немало поту. В кінці приємна втома всіх м’язів.

            В останній день останнє заняття було з 10:00 до 14:00. Рома попросив кожного розказати свої враження, що найбільше запам’яталося. Ой, Ой, ой. Скілки ж щирих, теплих слів було сказано Ромі. І він того заслуговує. Я сказав, що тепер моя йога буде іншою, що я не зможу жити без йоги щодня.

            В кінці останнього заняття  знову виконалу ту саму вправу, що й на самому першому занятті. “Положительность”,  “Энергичность”, “Энтузиазм”. 

            Я сказав, що тепер моя йога буде іншою, що я не зможу жити без йоги щодня.

          І, головне, для себе вирішив, відчув, моя йога має стати новою.