.NET — хуїта. Як і програми на .NET. Кожному хто пише програми на .NET або тим паче переносить вже існуючі програми на .NET слід відривати голову. Навіть назва якась пиздавата. Що воно значить? В Linux програми на Mono хоч і тягнули за собою возик всякого, проте не відчувалося що за ними стоїть сотня – дві сотні мегабайт коду і якась там віртуальна машина. Принаймні Tasque, Gnome Do, MonoDevelop і якась там програма для взаємодії з мобільними телефончиками працювали нормально. Навіть швидко. Tomboy вже був не таким швидким а Banshee місцями підвисав. F-Spot теж був ніби нічо так. І пошуковик Beagle. Але .NET відчувається майже як йобана Java. Як йобана прожерлива Java. Навіть програми на .NET частенько являють собою недороблену кривульку. Мало того що це .NET так ще й самі по собі вони написани аби як і з купкою залежностей тому що ні в Windows forms ні в WPF немає нічого окрім стандартних компонентів а для того щоб самому написати не стандартні треба мати ICQ генія. Хто зна чому Microsoft просувають цю херню. Воно все рухається кудись не туди. Треба було розвивати Visual BASIC а не хоронити його в .NET, для GUI скопіювати GTK+ а поціновувачам скриптів впарювати ActivePython, VBScript, JScript чи будь–що інше на основі ActiveX Scripting (звісно ж з привʼязками до GUI). Ці VBScript та інші JScript інтегровані в ОС і, мабуть, для задач автоматизації і обслуговування будуть краще всяких там Python в Linux. Що ж до павутинних програмістів, то Microsoft тут, мабуть, попереду всієї планети тому що, якщо вірити Wikipedia, ще з часів Internet eplorer 5.0 є HTML Application. Уявляєте? Це, блять, програми всередині файлів HTML. В Microsoft програмували на HTML ще до Node.js. Все як люблять павутинні макаки. Кожна павутинна макака яка нічого окрім HTML і JavaScript не знає може написати програму яка не буде обмежена рамками павутинного переглядача а зможе, наприклад, форматнути системний розділ. Це майже як Electron і навіть краще ніж Electron. Щоправда не кросспалтформенно. Ґаджети на робочий стіл це теж HTML і JavaScript.

Windows presentation foundation теж вкрай сумнівна придумка. Сьогодні відкрив власноруч написану програму з WPF і там в одному файлі портянка з XML а в іншому класи і купа властивостей–привʼязок до портянки з XML. Майже як в їбанатських JavaScript framework. І воно тупить. Все що програма робить це виводить перелік посилань а збоку від переліку показує певні відомості про них і коли переміщаєшся по цьому переліку, то воно тупить. Там всередині відбувається MVVM і оновлюються властивості–привʼязки. Якщо без MVVM і WPF, то можна було б зробити цикл FOR і два масива — один з текстовими рядками а другий для структур з відомостями про ці рядки і коли б користувач переміщався по списку вібдувалося б співставлення індексів в масивах.

Програми на VCL кращі. Їм .NET не потрібен, працюють швидше і ресурсів потребують менше. Щоправда я розраховував на розмір програм в сотні кілобайт, але й так непогано. Смерть .NET! Хай живе VCL.