Український письменник "Адольфич": "Я намагаюсь розвалити стереотип "веселі хохли" в Росії"
06.05.2007 17:20 ___ Ігор Луценко, для УП
http://www.pravda.com.ua/news/2007/5/6/58373.htm( Read more... )Щодо насильницьких дій - не дуже у це вірю. Зараз життя покращилось, і пересічний українець займається улюбленою справою - накопичуванням та покращенням побуту. От якщо економічна криза шарахне - тоді народ хліборобів знов стане народом воїнів, у кожній балці буде по батьку, й усюди митниці…
Звичайно є як платні провокатори, так і ідейні. Але вони ще не одержали дозволу на кров.
- В Україні трапляються випадки, коли психічно нормальні люди через відчай вішаються чи спалюють себе на очах чиновників, які винні у їх бідах. Чому вони ладні вбити себе, а винуватця? Звідки в голові українців вмонтовано цей інстинкт – воліти вбивати себе, якихось "жидів", але не чіпати владу?
- Буває, й вбивають.
Не слід забувати, що двадцять років тому радянська людина й українець як підвид радянської людини був рабом. Звільнення прийшло згори, тобто влада сама "здулася". Ніхто її не скидав, а до цього відстрілювали майже сімдесят років, а до того - ще триста років давали канчуків. Так що чому не ріжуть владу – більш-менш ясно: ті, хто міг різати, самі були вирізані.
Звичайно, народжуються нові потенційні "різуни", але вони рано маргіналізуються, спиваються, сідають - та там, десь по Березаням, Білим Церквам та Зміїним Балкам помирають від туберкульозу...
- Влада веде себе нахабно, бо звикла до безкарності?
- Влада веде себе так тому що такі правила гри. Для того, щоб вона стала нормальною владою, вона повинна постійно пускати собі кров, як було у 37-му, наприклад. Не обов'язково кров як кров, але хоча б "перетрахувала" себе, як говорить бацька Лукашенко.
А зараз - це не державна влада, а група громадян, які сіли на голову народові й ніколи не злізуть самі. А нові, коли та якщо прийдуть, будуть грати за цими ж самими правилами - корупції та здирництва.
- В Києві мільйон інтелігентів з грошима, і жоден не може купити й використати вибуховий пристрій, щоб знищити явного вбивцю, що жирує у владі.
- Це окреме та дуже складне питання, щоб так, між іншим на нього відповісти. Хоч десять тисяч інтелігентів озброяться бомбами - вони нічого не вдіють. Пам'ятаєте, у Блока - "мильйоны вас, нас тьмы и тьмы и тьмы" - на місце вбитого чиновника прийде інший. А терориста вб'ють або ув'язнять довічно. Тероризм – це у першу чергу питання Віри.
Віруєш, що після смерті будеш у раю – висаджуєш на повітря ворогів, віруєш, що своєю смертю прискориш звільнення народу – кидаєш бомбу. У що вірує інтелігент? Комуніст? Націоналіст? У рай? У волю народу? Не вірю.
- Ви, киянин, не дуже любите приїжджих. Тобто ви вважаєте, що процент "жлобів" як культурного типу вищий серед тих, хто переселяється до Києва, чим серед самих киян?
- Я вважаю, що Київ, місто й так не дуже культурне під навалою зайдів стане у найближчому майбутньому мега-крижополем. Також я вважаю, що кожне місто має свій шлунок, у якому воно перетравлює якусь кількість мігрантів з менш культурного осереддя.
Так от, якщо цей шлунок переповнений та не може перетравити у киян усіх бажаючих, місто перетворюється у хворий організм, по жилам якого тече не кров а субстанція, емульсія. Треба лікувати, наприклад, поверненням прописки. А краще за все – якби місцеві гопи стали лупити приїжджих гопів. Як було колись, при радянській владі.
А жлоби-кияни... Вони є й їх багато. Після війни Київ не виніс навали приїжджих, бабці та діди таких "киян" понаїхали першою хвилею. Хоча, буває всяке.
Але київській жлоб хоч відвик вже "наїзжати" інтонаційно, у розмові – а заїдьте, наприклад, у Кривий Ріг, чи Харцизьк, або у Тернополь, послухайте, як там розмовляють люди на вулиці, на базарі…
- Але Київ - більш ввічливе місто, ніж Москва, і було таким 10 років тому.
- Це не приклад. Москва у чотири рази більша за Київ. Доживемо до таких розмірів – подивимося, яка буде ввічливість та інше. Ну й взагалі, Москва. Вона завжди била з носка та сльозам не вірила, над благаннями сміялась, за загрозу вішала.
Взагалі, пересічні українці - більш помірковані та ввічливі люди, аніж росіяни. Але й більш тупуваті, на жаль.