|
| |||
|
|
Хвала Заходу Два дні - Львів і Чернівці - пролетіли як один. Фантастичні зустрічі зі студентами в двох університетах. Класні ректори - Іван Вакарчук (він завжди був мені симпатичний звіддаля, а тепер я переконався в цьому "живцем") та Степан Мельничук. Радий новим добрим знайомствам із Дзвениславою Мамчур (Калинець), noxbjorky@lj та nadjyshka@lj. Надії - ще й за приємну і корисну в сенсі вражень кількагодинну прогулянку Чернівцями. Зайшли з друзями в рекомендований шановним stefcjo@lj заклад громадського харчування під назвою "Криївка". Місце - площа Ринок, навпроти входу в мерію. Треба зайти в парадне, бо вивіски у кращих традиціях підпілля немає. Хлопці в сорочках аля "дивізійники", дерев"яний зруб, що веде кудись під землю, патріотична музика, прикольне меню на кшталт "кошерне сало по-гайдмацьки". Дякуючи Юркові Назаруку (я так зрозумів, що він один із господарів популярного з перших днів місця) я отримав персональний залізний ключ із номером 504. Тож, маю право і можливість заходити, коли захочу. ІMHО, мінус - несмак у оформленні, фотографії реальних повстанців на стінах-стелі - все ж таки, це стьобний ресторанчик, а ці люди в більшості своїй загинули в цілком реальній війні за УССД...Переконався, що я все більше й більше закохуюсь у Західну Україну. Діти підростуть, вийду на пенсію - переїду туди жити. Майже не жартую ))) |
|||||||||||||