О! Про цього чоловіка варто подивится, я за нього голосував:)

не та нація його обиратиме.

розтлумачте, бдлск, сю глибоку думку.

Борці, трибуни, десиденти в людській психології яскравіше карбуються, аніж філософи та мислителі. Нажель, ми проголосили незалежність у 1991-му, а не відновили її, як прибалти та грузини. Ми відмовились від насліддя, залишили тільки те, що мали за совєтів та імперії. Те, що нас не ідентифікувало, а ототожнювало стало причиною нинішніх дилем та дискусій. Не зараз, не ми, нині сущі оцінимо Сковороду та Чорновола. Міф Лесі, яка Українка (кажу це,будучи її земляком) довго буде жевріти. А присутність Лобановського та Ярослава Мудрого в одному ряді доволі красномовне. Покоління споживачів, релігія попкорну та азарту - для чого їм Сковорода?. Він же ж писав: "Світ мене ловив, та не піймав".

тепер все ясно)

хотілось би зрозуміти, що саме ясно?) діагноз чи як?)

Ваy!

Зміг подивитися філм про Бандеру.
Особливо критикувати не буду, бо багато залежить від проекту, скажу лише що: у мільканні малюнків важко було побачити реального Бандеру (а мені також хотілося би побачити людину, а не міф).

Вахтанг казав що отримав (побачив) багато нового матерялу: знімків, аудіо / відео - записів, тощо. Вважаю, що було би доцільно зробити якийсь інший філм, де це можно би було розгледіти (знімки Бандери були дуже маленькі, ніц не побачиш). Може це можно було би зробити як не у фільмі, то хоча-би у блозі / сайті.

Мовне зауваження: закадровий голос, відчувається володіє українською, але мабуть користуєтся лише на роботі. Наприклад, вбивцю Перацького названо "молодИк", хоча здаєтся по-українськи буде молОдик...

Безумовно фільм цікавий, корисний, Схід мабуть вперше побачив реального, а не карикатурного Бандеру.
Мусимо подякувати Вахтангу.

Дуже субєктивно, дуже класно, для сучасників як про сучасника ...дякую за фільм

Прекрасний фільм.

В захваті від переглянутого. Авторам фільму і Ступці величезна подяка. Дуже, дуже сподобалось.

про Бандеру - прекрасний фільм, про інших сподобалось не дуже

Ці фільми про справді великих українців - цікаві. Вони розповідають історію кожної неповторної людини. Але тут є одне але:в цих фільмах, окрім фільма про Бандеру, немає якоїсь такої наскрізної патріотичної позиції. життя дійсно для України. Я не говорю, що треба кричати звідусіль про мову калинову, пісню соловїну та батька Тараса. Однак, сучасні українці не виховуються в дусі любові до Батьківщини, подеколи не ідентифікують себе приналежними до цієї нації і не шанують її.
це дуже прикро. Від цього багато бід.
Хотілося б щоб великий українець став прикладом для нас непоборних цінностей: моральності, честі, сміливості та справді любові до своєї нації і гордості за неї

ми створюємо позитивні образи на основі реальних фактів з життя. якщо в Сковороди не було такого горіння "для України" як у, приміром, Бандери, то ми нічого не вигадуємо. просто його сила є в іншому.

так я це розумію. але погодбтесь, Вахтанг, в Україні справді немає одного гідного лідера. на яког рівнялись би. Надіюсь, переможе Бандера. Цебуде заклик до кожного переглянути свої знання історії україни. бо я не можу зрозуміти, як так, що приїжджаючи на схід я не можу пояснити таким же українцям як я очевидних речей хоча б про те, що справжній українець має знати українську мову. Ну чому так? Знати власну історію, пишатись своїм народом, а не есересерівським. Ну як можна:дехто все-таки ще вірить, що Київська Русь - історично російська земля. Сьогоднішня молодь - це люди, що не мають ніяких духовних і моральних чесот, бо їх цього ніхто не навчив. Зрештою дехто не знає, якого він роду і племені, як то кажуть.
Я сама - молодий журналіст. і вважаю, як це банально не звучить, що телебачення має нести не тільки розважальну роль, а й виховну. І повинно боротись не тільки за рейтинги.

Як на мене, то фільм про Сковорду - найкращий з тих, які я побачила.
Сковорода вийшов таким живим, таким цікавим, справді людиною, яку хочеться полюбити. Або просто справді людиною, а не історичним персонажем. Дякую автору (Іларіонові, я так розумію) та Ступці. Хотілося би цей фільм мати у доманшій колекції.
А от про Лобановського вийшло нудно.

Хорошо сделан фильм, увлекательный, слегка с юмором. Правда остался большой вопрос: в чем он великий? Из фильма это понять невозможно: пел в хоре, пил хорошее токайское вино, много бродил по свету, сказал фразу, которая стала знаменитой.

фиговый фильм.
1. Никак не отображено то, за что Сковороду собственно ценят - то есть его философские идеи. Он писал притчами, что понятны и простым людям, поэтому автору фильма не составило бы никакого труда привести хотя бы несколько философских образов Сковороды.
2. Называть Сковороду хиппи - как минимум глупо.
3. Биография Сковороды представлена куцо. То, что автор ни словом не обмолвился про гомосексуальную связь между Сковородой и Ковалинским - выглядит ханжеством.

3. ваше замечание имеет исключительную научную и познавательную ценность. советую вам продублировать ее в самых популярных блогах ру- и укрнета. и будем вам щястье.

дійшов до одного висновку, на перший погляд ніяк не пов`язаного з темою обговорення.
пішов втілювать висновок у життя.

Простите, а почему вы ничего не ответили про первые два пункта?

Інтерпретувати стосунки Сковороди з Ковалинським з плотського погляду на основі зізнань у «любові» можна тільки абсолютно іґноруючи зміст і контекст їхнього листування. Сковорода знайшов/створив собі ідеального учня, у спілкуванні з яким сам зростав як мислитель. «Любимый молодой человек [Сковороди]» — напише сам Ковалинський про себе у біографії (http://litopys.org.ua/skovoroda/skov217.htm). Виявляється, треба було всього два століття, щоб зміст цих слів став непрозорий, ба навіть протилежний тому, що вкладали сучасники.

О темпора... Сьогодні скажи комусь просте «друг» — шукатимуть потаємний сенс.

Та ні. Я не маю на увазі слова про "любов", саме КОНТЕКСТ листування свідчить про відносини Сковороди та Ковалинського. Це справжній любовний роман з усіма його інтригами, таємницями та пристрастю. В цьому контексті одкровення про призначення зустірчей та очікування "маленького слимачка" виглядають досить однозначно

Я просто дивуюсь. Як можна у тому високоцнотливому дружньому листуванні розгледіти любовний роман? «У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного переходить у найгірше...»

Це листування — своєрідний додаток до курсу навчання. (Як Сковорода підсовує учневі грецькі цитати, наприклад.)
Головне, в їхньому спілкуванні постійно неявно присутній третій, — бог. Навіть мені, атеїсту це очевидно. Сковорода мав би бути останнім циніком, якби хоч раз після всього написаного припустити хоча б думку про плотські стосунки з юним Ковалинським.

)Бог як антитеза любові? Дивно, пане

Як те, що абсолютно виключає стосунки, заборонені цією мораллю, — так.

На ну!
Гарно про Сковороду!
Гарно - бо не так, а коли не так, то завжди запамятовується.
Правда я дивилася тільки з лояльності до проекту і щоб пошанувати працю людей, якось так мені те, завдяки чому Сковороду так всі цінують - його філософія і спосіб життя - не дуже мені імпонують. от наприклад він говорив, що в кожної людини якесь покликання, яке вона повнинна виконувати, але, принаймні я, тої великої місії його, окрім як "поговорити", я не побачила.
Але ні в якому разі не жалію.
Тому дякую!

Встиг переглянути тільки закінчення, але загалом враження позитивне. Проте навряд чи побутові апологети споживацтва зможуть гідно оцінити (хіба на 500-гривневій купюрі) філософа, який свідомо відмовлявся від матеріальних благ. Це не щодо проекту "Великі українці", а взагалі стосовно ставлення пересічних українських громадян до Сковороди. Так, він не борець, не революціонер, не державотворець, але його життєве призначення полягало в іншому.

Пока про Сковороду фильм понравился больше других. Интересно было увидеть то, чего не ожидала. Ступка - большой умница. Если бы услышала в фильме про гомосексуальную связь Сковороды с Ковалинским, наверное проект болше не смотрела бы))
Но согласна с высказанным уже мнением, что фильм не дал понять всего величия философа. В этом смысле как раз на меня произвел впечатление фильм об Амосове.