Прагматики з недостачею виховання. Мабуть логіка їх дій така (не знаю, як щодо метро, але стосовно маршруток це залізна логіка) : я заплатив за проїзд, це дає мені право скористатися наданою послугою в повному обсязі.

ІМХО я ніколи не сідаю в метро, бо потім відчуваю докори сумління стосовно того, що вчасно не помітив жінку з важкими пакетами або бабусю, які вже з півхвилини стоять поруч зі мною.

аналогічно, ну хіба шо в напівпорожньому вагоні можна і сісти))

До речі, вчора чула по радіо Київ, що в Японії провадиться кампанія по заохоченню японських пасажирів до уступання місць вагітним жінкам. І навіть жінкам видають спеціальні значки, щось типу "У мене всередині ще одна людина". Для отримання значків не треба ніяких підтверджень вагітності. Вони так хочуть акцентувати позитивну увагу на вагітних жінках, бо в них там взагалі з демографією катастрофа.

Якщо в нас запровадити таку новелу, то з наклейками окрім вагітних будуть їздити не лише восьмикласниціта бабусі, а й втомлені, випивші чоловіки-заробітчани, що приїхали з Іано-Франківщини (Тернопільщини, тощо) шукати кращої долі. ;)

ха.ха.ха.

Ціню ваше...ммм... стримане почуття гумору.

А може "По баріну и говядіна"?

все може бути
навіщо зафлуджувати пост?

молодці японці.

ніфіга ж собі, а я думав у них перенаселення конкретне.

у них найбільша тривалість життя,дуже багато старих людей, а народжуваність катастрофічно низька

більше ніж у нас:
https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/fields/2054.html

на 0,55 дитини:)
але, бач, вони вважають за потрібне стимулювати народжуваність і зробили це національною програмою

У нас ніби теж..:)

щось не дуже видно

видно-видно.
Якщо кілька років тому в статистиці по Києву звучали цифри 20-30 новонароджених немовлят щодня, то тепер - понад 100!

А я чув, що в Японії в часи пік є окремі вагони для жінок. Бо в змішаних вагонах жінок, вибачте, лапають.

не тільки в часи пік

ти теж це помітив? але мене свого часу вразило інше. з чоловіками все більш-менш зрозуміло. вони не були вагітними й не знають (і в переважній масі своїй, не хочуть знати), що це таке. але ніколи не поступаються місцем, не допоможуть, більше того, дивитимуться на тебе важким недобрим оком старші жінки. що це - заздрість? життєва втома? образа на життя, яка не має виходу?

це мало бути друга частина постінгу. вони справді дивляться на вагітних як на ворогів. на Таню - втричі зліше. мовляв, тобі що двох мало!...

сьогодні був тисячний раз, коли ми вчотирьох виїздили з рідних Позняків і всі сидять, наче нічого не бачать... просто накипіло.

панімаю! саме тому я, коли була вагітна, заріклась їздити в метро. бо коли ноги підкошуються і спина надламується, дивитись на цей піпл сил не було. а коли одного разу в годину пік пересідала на майдані і ледь виштовхалась з вагону... просто параноя почалась.

може якись соціальний проек започаткувати, на кшталт японського...

замовив майку на сайті "я жду ребёнка" з лелекою і малечами. буду носити!

!!!)))

поважаю

а для Тані теж замовив? ;)

ні, сам носитиму. вона з чоловічим дизайном

Тлєтворний вплив Заходу :) Жодного разу не бачив у лос-анджелеській, чиказькій чи нью-йоркській підземці, щоб там поступалися місцем...
А якщо серйозно - банальне жлобство. Сам я завжди намагаюся стати біля дверей, навіть якщо у вагоні є кілька вільних місць.

плохое воспитание

Бояться, щоб на них не подумали ;))
Так, я теж на таке звернув увагу. Моїй дружині з малим місцем поступаються лише жінки та дівчата. Поряд сидять дядьки, хлопці - ноль на масу.

а може в Києві більшість чоловіків мають проблеми з зором

Не лише вагітним, а й з малечею на руцях :(. Цікаво ще, як такі чоловіки відвертають очі (типу - ой-яка-цікава-реклама-у-оооооон-тому-кінці-вагону чи ой-який-гарний-вид-за-вікном). Ага, бо так зручно часом не бачити-не чути :) (а тим часом дитяча ніжка практично нависає над його головою). Мда... темпора і морес... чи то відсутність тих самих людяних морес

а я дуже люблю маленьких діти на руки брати у маршрутці
а стояти в маршрутці не люблю, да
тим більше зранку. я спеціально на кінцеву зупинку зайві три зупинки проходжу не для того, щоб потім товктися 40 хвилин до іншої кінцевої. у мене душевна організація тонка. опять же тільки зранку

але вагітній жінці встав би. інша справа - чого вона в повну маршрутку заходить, невже чоловіка по ділам послати не можна?

Три зупинки зайві їй пройти важко. Чоловік теж нажаль не завжди вільний.

Їй - встану, однозначно

а у нас вагітні ще й на восьмому місяці працюють часто :0). а чоловіки (без сексизму) теж різні бувають :)

категоричное высказывание.
это чтобы подчеркнуть важность проблемы?

мені 21, а я уступав навіть не вагідним... так шо не треба ))

Жінки легше впізнають вагітність

ага, а мужчини думають, шо то од пива такий живіт... не смішіть.

жінки помічають зоовсім маленький живіт - по виразу обличчя

Особисто я поступаюся вагітним (якщо помічаю), людям з дітьми на руках, людям яким очевидно важко стояти і красивим дівчатам.

Може чоловіки збираються стати татами?

вагітні жінки та жінки з тлумаками, або на підбора х - це чи не єдині люди яким я завжди поступаюся місцем.
п

Даже не знаю, что ответить. В метро стараюсь вообще не садиться, что бы не попадать в такие неловкие ситуации.

з таким негативом - краще в метро не їздити. люди, ви все ще маєте шанс купити у мене скутер!!! :)

:))))))))))))) Вікторе, почитай останній пост в моєму ЖЖ і сміливо напиши там: "з таким негативом - краще на МАШИНІ не їздити. люди, ви все ще маєте шанс купити у мене скутер!!! :)

взагалі то не правда, не всі ж такі.
я теж намагаюся завжди стати біля дверей.

Вже другий раз зустрічаю такий комент. Цікаво, чому займання найкращого стоячого місця не викликає нарікань, і ніхто не вимагає звільняти його вагітним жінкам?

маю дві версії, які наразі ніхто не спростував:

1. наслідки культу воїна, який (ще) не загинув на війні / в армії
чоловіки не поступаються, бо вони тіпа захисники вітчизни

2. оскільки насправді справжніх бійців мало, то чоловіки бояться, що їх пропозиція буде виглядати едь не як залицяння, тому вони "стєсняюцца" не тільки вагітних, а взагалі всіх жінок.

взагалі, все це, як відомо, є ознакою традиціоналістської частини України, яке пересувається переважно міським транспортом. А інтелігентні жінки - вийнянок.

наслідки культу воїна, який (ще) не загинув на війні / в армії
чоловіки не поступаються, бо вони тіпа захисники вітчизни

ага, "вдруг война, а я уставший"...

точно!

взагалi деякi чоловiки навiть не розумiють, що жiнка вагiтна ;)

сам я нiколи не сiдаю в метро

тому що хами

Тому що чоловіки 20-40 років, які поступались би в метро вагітним жінкам, на роботу ходять пішки ;)

або на машині

"Пасажири будьте ввічливими, поступайтеся місцем інвалідам, людям похилого віку та пасажирам з дітьми"
Я старався виконувати це, не більше не менше.
То ж коли якась нафарбована бухгалтерша в 7 вечора мені каже "Молодой Человек, как вам не стідно сидеть", я спокійно її запитую: "Ви Інвалід, Людина похилого віку чи пасажир з дітьми ?". І все.
Звичайно, вагітні жінки - це пасажири з дітьми.

я бы ответила.
но ты это на мои слова табличку "censored" поместишь.
:-)

Це Белуччі ? А повна фотка є ?

она самая.
есть. но на работе.
если до завтра подождете - вышлю :-)

Ждем :)

А просто собираю ее фотки

на 100% таке ж спостереження у моєї дружини!!!

они просто не думают об этом ибо выросли эгоистами

Дуже суб"єктивна думка, можу лише сказати що принаймі у випадку зі мною це не так

дуже радий! Ви - виняток. справді, добре.

Дійсно трохи категорично ;)
Певен, шо не все ТАК погано.

Та й є нюанси. Я, наприклад, завжди поступаюся вагітним жінкам. Але ж, хай як не смішно це для дівчат, не завжди зрозуміло вагітна жінка чи ні. Особливо, коли жінка повна.

А щодо решти, що не вагітні, взагалі інша розмова...

Наші жінки вже занадто емансиповані. Тож чого вони дивуються, що ми ставимось до них як до рівні?

І взагалі, це питання не таке просте як на перший погляд. Є багато нюансів ;)

Ідеться ж не про поступатися місцем всім жінкам...
А саме вагітним.

був свідком протилежного

У Дніпрпопетровську ніхто ніколи нікому не вступає місце в громадському транспорті. ) (за рідкими виключеннями)

Все таки у порівнні з іншими українськими містами - у Києві, шо не кажіть, культура трохи присутня. В мене одними з перших найприємніших вражень від столиці було те, що мені раптом уступили місце в метро (після Львова у мене був майже шок - там такого в принципі не існує). Звісно це буває рідко. Але якщо таке трапляється (частіше у маршрутках) хоча би раз на місяць - то настрій наступні кілька годин чудовий. От навіть сьогодні їхала у майже повній маршрутці. Звільнилося одне місце, Біля якого стояло купа чоловіків. Ніхто з них 5 хвилин не сідав, бо неподалік були жінки, які чомусь так і не сіли. Хоча звісно після відвідин Баку, де місця дівчині пропонують постійно і скрізь, важко було перший тиждень сприймати українську культуру(?).

Тому-що: я плачу саме за те, щоб їхати сидячи. Тому-що: я піклуюсь тільки за своїми жінками, і своїми дітьми. Тому-що: обов'язок чоловіка (саме чоловіка, а не самця) забезпечити своєму майбутньому нащадку, нормальні умови, а не право на милостиню в скотовозах. Тому-що: вагітним жінкам не місце в громадськім транспорті. Тому-що: совок закінчився і кожен, повторюю КОЖЕН, думає про себе, і ці люмпенські правила соціалістичного співжиття ідуть нахуй.

у мєня нєт мєтро.

Мені, як представнику чоловічої статі, колись довелось за це все відповідати перед двома розлюченими дамами (в лайвджорналі, не в вагоні). Я пояснив, що я завжди їду в маршрутці, занурений у свої думки, і слухаю радіо, плюс заплющую очі чи дивлюся у вікно. І часто просто не бачу, що в салон увійшов хтось вагітний або такий, кому треба поступитися місцем. Але ніколи ще не було, аби я відмовив, коли до мене звертались із проханням поступитись місцем.

На це дівчата обурились: ого! його ще й просити треба!!!!

З їхньої логіки я зрозумів, що протягом поїздки в маршрутці я маю безперервно стежити за входом, чекаючи, чи не ввійде нарешті хтось, кому можна поступитись місцем.

просити я б ніколи не стала, і дуже мало хто став би. тож іноді розплющуй очі, будь ласка.

Я вважаю, що якщо людині справді треба сісти, і ніхто не поступається, то вона може попросити. Якщо я бачу вагітну жінку, то поступаюсь. А сидіти постійно "на стрьомі" з думкою "а чи не поступитися комусь?" - то вже ліпше взагалі не сідати. До речі, мене так в дитинстві брат виховував: навіть у порожньому трамваї не дозволяв сідати, "ібо нєхуй".

"Я вважаю, що якщо людині справді треба сісти, і ніхто не поступається, то вона може попросити"
вагітній, в принципі, завжди набагато краще сидіти, ніж стояти у транспорті.

"Якщо я бачу вагітну жінку, то поступаюсь"
я рада, що ти так робиш.

"А сидіти постійно "на стрьомі" з думкою "а чи не поступитися комусь?"
це не мало б аж так напружувати насправді :). принаймні, доки ти здоровий молодий хлопець.

в мене інші спостереження: чоловіки 20-40 років як раз переважно поступаються місцем, от старші за 40 років - ті вже ні, вважають себе хворими дідусями, певно :). часом, коли вагітна заходить до салону, хтось із жінок, які їдуть стоячи, звертається до когось з чоловіків, які сидять, з проханням встати :). зовсім молоді хлопці - років 18-20 - нерідко найуважніші :)).

у кожного свій досвід - і позитивний, і негативний...

(здогадка)...а може це залежить від гілки метро? ми їздимо лише по одній - з Позняків до Золотих воріт?...

Потому что у самих мужиков животы такие, что стоя трудно удержать. :)

Та скільки вже їх лишилося, тих чоловіків 20-х-40-х років :)

На самом деле, может, и правда - многие из тех, кто уступил (бы), по причине наличия совести, или, как гениально выразился брат Otar'а, "ибонехуй" (я вот не сажусь никогда в общественном транспорте именно что "ибонехуй"), и не садятся изначально, оттого и возникает такое ощущение?
А вообще-то - заранее не поздравляют, но страшно рад за Вас и удачи во всем!