Анотація. Любко Дереш "Намір"
От і я маю намір написати свою анотацію до цієї книги.

По-перше, з ким це я сперечався з приводу творчості Любка Дереша? приношу своє вибачення. Бо після прочитаної мною книги "Намір" вважаю, що автору ще багато чого бракує.

Любко розраховує на аудиторію 14-18 років, бо інакше як поясниш епізоди з дрочінням, першим сексом, спермотоксікозом - реально, чувак, вже давно переріс цей період і тепер думає, що може з легкістю про це писати - дзуськи (або "хуй там" - якщо вам слово "дзуськи не відомо"). Мені в деяких моментах навіть було гидко читати - тепер я уявляю реакцію публіки, коли він зачитував вслух ці епізоди.

Якщо ви надумаєте читати цю книжку з останньої сторінки то знайдете досить розумні слова. Але це слово Казимира Малевича, а я думав, що то за такий цікавий кінець у книжки на російській мові.

Під час читання книжки кілька разів зустрічав стилістичні, орфографічні, морфологічні помилки - не буду говорити, що я спец в цих справах, але ж писати розмір ліжка 1.7Ч2.5Ч0.3 замість 1.7x2.5x0.3 - це ж куди редактор дивився!! куди дивився редактор я збагнув коли прочитав обкладинку : "текст повісті у власній редакції". бляха-муха, в тебе що друзів не виявилось які б могли прочитати текст перед тим, як на друк пустити???

...
Сюжет схожий на стилістично перероблений текст "Трансерфинга реальности" замаскованого в історію парубка. у когось можуть виникнути асоціації з фільмом "Эффект бабочки". Інколи переходи такі непередбачувані в викладені подій - навіть Ірена Карпа вміє замаскувати перехід так, що не замітиш поки повторно не прочитаєш. Любко Дереш так ще не навчився.



Мій вердикт - намарне втрачений час, нездала книжка, яку автор на першій сторінці просив, аби її прочитали на одному подиху. Зазвичай я так і роблю з цікавими книгами - але цю осилив лише за 5 днів.

Короче - книга гівно!

 источник(non-LJ)