23 лютого
Вітчизну потрібно захищати, неважливо соціалістична вона чи капіталістична.
Бо Вітчизна - це не Президент, глава уряду, "Весна переможе" і Універсал національної єдності.
Це - твоє подвір"я, криниця біля хати, стара тополя край села і навіть смішний приблудний кіт, який любить ковбасні шкірки.
Їх треба захищати, а не будівлі на Печерських пагорбах чи автопарк Державного управління справами.
Захищати, незважаючи на те, є у тебе автомат Калашникова чи ні, носиш погони чи ні, говориш українською чи ні.

Тому я святкую День захисника Вітчизни.
І поздоровляю з ним усіх своїх френдів та друзів.

А той, хто в День захисника Вітчизни не може перебудувати свій мозок з ушанування Радянської армії, то честь йому і хвала (якщо він в ній дійсно служив і вважає за потрібне це відзначати) або мої глибокі співчуття (бо молодь, яка патологічно відхрещується від усього радянського, - це, на моє глибоке переконання, латентні совки. але їх теж можна вилікувати).

...
ПС: Про те саме я писав і торік. І дуже не хотів би, щоб дискусія під цим постом перетворилася з боку окремих її учасників на розкидання особистими образами (як торік).
Бо агресивних латентних совків не можна перевиховати на відстані. Їх можна тільки банити. А я сьогодні цього не хочу)). Свято, як-не-як.))))

источник-_03@lj

читать полный текст со всеми комментариями