Стус про Донбасс
«…Донбас — то не така вже і Україна, і Україна - то не така вже й Україна... Донецьк - місто чисто російське (чи майже чисто російське), я взяв призначення на роботу в глибинну Україну - на Кіровоградщину, хоч і відчував, що це - моя безсилість, що це - утеча. А втеча - не вихід. Це ганьба... На Донбасі (та й чи тільки!) читати українську мову в російській школі - одне недоумство. Треба мати якісь моральні травми, щоб це робити. Ми нині маємо (та й не тільки нині), що українське стає часом синонімом відсталого, неглибокого, примітивного навіть. І тут, я гадаю, є деяка рація».

«.Донбас - то не такая уже и Украина, и Украина - то не такая уже и Украина... Донецк - город чисто российское (почти чисто ли российское), я взял назначение на работу в глубинную Украину - на Кировоградщину, хотя и чувствовал, что это - моя бессильность, что это - побег. А побег - не выход. Это позор... На Донбассе (да и только ли!) читать украинский язык в российской школе - одно слабоумие. Нужно иметь какие-то моральные травмы, чтобы это делать. Мы в настоящее время имеем (да и не только в настоящее время), что украинское становится временами синонимом отсталого, неглубокого, примитивного даже. И здесь, я думаю, есть некоторая правда».

http://dkr.com.ua/index.php?new=11912

И так далее. Очень познавательно.