Булгаков отдихаєт. Тема для романа в трьох томах.
Якби я написала роман про квартирне питання у Києві початку 21 століття, виходячи тільки з реальних історій своїх друзів і свого досвіду, -  це безперечно був би щонайменше тритомник.
Перший том - Хождєніє по мукам.
Другий - Рієлтори і всє-всє-всє.
Третій - Орендодавці - дєті Сотони.

Моя троюрідна сестра Олеся, про яку я вже писала нижче, винаймає кімнату у бабушкі з говорящим прізвищем ДаКал. Бабушка була приязна і улибчіва в листопаді. Вона запропонувала Олесі винайняти за 850 грн. на місяць прохідну кімнатку в квартірьонкє нумєр 42 на Гарматній, 30. Речі Олесі бабушка любєзно розмістила у себе в кімнаті. (маленький відступ: Я бачила Олесю востаннє коли мені було років 11, а їй років 5. А на похоронах батька її бабуся сказала, що Олеся зараз у Києві.) Бабушка ДаКал почала обмежувать Олесю в користувані водою - мовляв, нічого так часто мити голову, треба максимум раз на тиждень. Потім бабушка заборонила Олесі замикатись у ванні взагалі, потім не дозволяла фарбувати нігті (бо по-перше це нескромно, а по-друге, це воняє бабушці).  Потім бабушка почала вимикать світло, коли Олеся читає, і не дозволяти зачиняти двері в її кімнату, потім почала виключати телевізор, коли Олеся його включала, і прочєє. Олеся сказала бабушці що її не влаштовує таке співжиття, і що вона шукатиме собі інше житло. ДаКал запропонувала Олесі віддати ключ від вхідних дверей (бабушка ж часто вдома, чого там Олесі ходить з ключем), коли Олеся не погодилась, бабушка даКал просто закрила двері на другий замок, від якого ключа Олесі не давала, і діло з кінцем. Олеся три години сиділа під дверима, потім потелефонувала до мене від сусідів. Я забрала Олесю до себе ночувати. Наступного дня, тобто учора, в неділю, Олеся прийшла і зробила бабушці ДаКал зауваженя, бабушка сказала Олесі вимітатись геть. Олеся не витримала і сказала, що буде жити стільки, скільки буде потрібно, щоб знайти житло, і в цей час, коли вона платить за кімнату, хазяйка не повинна їй замикати двері і лишати на вулиці. Бабушка ДаКал не розгубилась, позвонила до зятя і дочки з криками, що Олеся погрожує їй убивством (бачили б ви цю тендітну "убивцю" Олесю!) і вимагала негайно приїхати розібратись. Бабушка знала, що в Олесі крім бабусі в Луцьку нікого немає. Тому з Олесею можна робити все що завгодно - заступитись нікому.

...(Олеся сирота. Її мама померла, коли Олеся була немовлям. Батько одружився на іншій жінці, Олесю виховувала бабуся Юля, двоюрідна тітка моєї мами).
Я говорила з Олесею по телефону, аж раптом Олеся скрикнула, і зв"язок перервався. Виявилось, що дочка і зять ДаКал приїхали, і п"яний зять з порогу вихопив в дівчини телефон і жбурнув геть, схопив ї за волосся і гепнув нею об одвірок. Ззаду його дружина піддавала Олесі у спину. Олеся упала, дядько знову схопив її, кілька разів ударив у голову, у груди, виштурхав роззуту і роздягнену в під"їзд і закрив двері. Після 10 вечора вони просто викинули людину надвір, як кошеня. Речі, телефон, гаманець - лишились у квартирі. Коли я приїхала із друзями, Олеся сиділа заплакана і розхристана, в порватій кофтинці на бетонних сходах під"їзду. Добре хоч дочка бабушкі ДаКАЛ викинула через поріг Олесині чоботи і куртку. Сусіди дали можливість їй подзвонити мені на мобільний. Ми почали дзвонити у двері сімейству з говорящєй фамілієй ДаКАЛ, але ніхто не одкривав броньованих дверей "доброй" бабушкі.
Приїхали менти. Стали по-підарськи дзвонити у дзвінок. Жалюгідне видовище. Виламувати двері вони "не мають права". Нічим не зарадили. О першій ночі після півгодинних прирікань з черговим Солом"янського РОВД капітаном Коваленко О.В., який кричав мені його власні "тлумачення" законодавства по телефону та трьох моїх дзвінків на гарячу лінію УВС, приїхав черговий  з гворящєй фамілієй Шкурка і почав писати пояснення сторін до 2-30 ночі. Прийшла бабушка ДаКАЛ, яка на той момент була не вдома, а сцикливо переховувалась у сусідів, причому разом же таки із сусідами, які почали возмущятьця, як оце ми шумимо і обіжаєм бабушку. О 2 ночі приїздила "опергрупа" состояща із розфарбованой ужасними тєнями бляді в наряді міліціонерши і з папкою в руках, міхрютки з малозапомінающімся ліцом і молодика в джинсах і шкірянці, який привіз бланк черговому направлення на судмедекспертизу, хохотнув і поїхав собі.
В 2-30 ночі приїхав онук бабушкі гломурний парнішка Ваня з онлайн консультаціями і указанями од мами, сказав бабушці квартіру не откривать і речі не віддавати. Бити бабушку і Ваню разом з черговим Шкуркою у нас уже не було сил і бажання. На мою вимогу вжити заходів по припиненю правопорушення - незаконному привласненні і утриманні чужого майна пан Шкурка розвернувся і повільно поплив униз сходами. Я Забрала Олесю в машину і поїхала додому.
Сьогодні мене в першу чергу цікавить, як допомогти забрати речі і паспорт Олесі, в другу - як поучить капітана Коваленко із його Шкуркою (підШкуркою, я би сказала), як поважать громадян і як тлумачити кримінально-процесуальний закон.

В зв"язку з вищевикладеним, у мене до вас два питання:
1. Допоможіть адекватно наказать сімейство ДаКал. Я віддячу. Потрібна не порада, а реальна допомога чи пропозиція.
2. У кого є можливість "пошевелить" підшкурку Шкурки і його начальника Коваленка - мілості прошу.
3. У кого є ще які ідеї і пропозиції - приймаю з вдячністю, коли у вас буде подібна проблема - можете розраховувати і на мою допомогу.
4. Олесі треба знайти житло. Вона може винайняти за 200 доларів кімнату в квартирі з нормальною дівчиною (бабушек нє прєдлагать).
5. Спасибі вам за увагу і співпереживання.

І п"яте. Ці квартироздатєлі котяться в пекло. Допоможемо їм з іскрою. Бо сьогодні так вчинили з Олесею, а завтра так вчинять з вашою сестрою, дочкою, племінницею. І що головне - залишаться непокараними. І будуть знущатись над черговою квартиранткою. І жах в тому, що вона теж може бути сиротою, і в неї не буде тут навіть троюрідної сестри.
 

источник-zzzulfiya@lj

читать полный текст со всеми комментариями