Єдина надія кримських татар сьогодні — на Україну. На те, що частина народу лишилася там — і може хоча би сповіщати про злочини Росії проти їхніх братів у самому Криму.

Але сподівання на Україну — так само хитке й непевне. Бо на Україну, яка добровільно підкоряється так званим Мінським угодам і де-факто змирилася з анексією Криму, сподіватися нічого. «Realpolitik», котру проводить у цих питаннях адміністрація Порошенка, — це яма, розстрільний рів, братська могила для кримськотатарського народу. Єдиною справжньою надією може бути лише нове піднесення української революції — і рішучі силові дії з повернення анексованого Криму. Татарам, що мешкають в Україні, варто було би подвоїти, потроїти зусилля, аби вплинути на київську владу саме в цьому напрямі — та йти зі зброєю, разом із українською армією, відвойовувати в москальських загарбників свою землю.