ЧАС...

Ганебні події, які відбуваються цими днями і цими годинами в Лук’янівському СІЗО навколо Юлії Тимошенко, дозволяють чи радше – примушують змінити і риторику, і дії всім тим, кому дорога ця країна і близькі по духу демократія та демократичні свободи.

Повторний арешт у в’язниці. 12-ти годинне засідання суду в камері СІЗО біля прикутої до ліжка людини... Що далі? Кляп, кандали, прикувати до стіни? Диба?

Настав час заховати в довгу шухляду всі дотепи, всі афоризми та гіперболи стосовно дій чинної влади. Настав час припинити вправлятися в дотепності в соціальних мережах.

Настав час змінити словник політичного мовлення в Україні.

Отже час...

Час припинити в Україні будь-які розмови про євроінтеграцію, про угоду та асоціацію з ЄС, бо бандитів не беруть до Європи.

Час сказати, що в Україні немає класичних політичних репресій, є лише знущання над людьми і прямий замах на їх вбивство.

Час бачити, що сучасна влада України – не тоталітарна і не авторитарна. Це скотська і дикунська, варварська влада.

Час називати суддів і прокурорів, які вершать своє кривосуддя над Юлією Тимошенко, Юрієм Луценком та іншими опозиціонерами, не продажними та підконтрольними владі, а справжніми виродками та садистами.

Час вказати прямо, що біля влади в Україні не просто люди без честі та гідності, а відверті злодії, бандити і кати.

Час зізнатися, що ніякі вибори нічого в країні не змінять, бо ця влада прийшла покінчити з незалежною Україною раз і назавжди.

Час втямити, що в Україні більше не буде мирної революції, бо вони не підуть з миром.

Час визнати, що в Україні не просто порушуються окремі права та свободи. В Україні немає свободи взагалі. Будь-кого прямо зараз можуть заарештувати, закатувати, вбити і знищити.

Ці люди, які сьогодні біля влади – вони не перейшли межу. Вони прийшли з-за неї, з-за межі. З-за межі всього людського. Вони вдерлися на нашу територію, на територію свободи і вбили її.

Тільки коли ми зрозуміємо все це, ми побачимо і як діяти проти них. Тільки осягнувши в комплексі не лише їх злочини, але й їх особливу суть, ми зрозуміємо на що вони заслуговують.

Донедавна румунський та лівійський шляхи для української влади розглядалися як імовірні. Відтепер – вони невідворотні. Справа лише часу.

Наскільки довгим буде цей час – залежить від нас. Від кожного. Час...

Джерело: Tymoshenko.UA