Рав Авраам Шмулевич

Шмулевич: Готовится ли новая война в Карабахе?

Такого рода высказывания звучали довольно часто за последние годы. Поэтому нужно понять: очередной ли это дипломатический ход, призванный поддерживать конфликт в вялотекущем состоянии, на «малом огне», или же за словами российского МИД стоит что-то серьезное.

Об этом в беседе с Axar.az сказал известный израильский политолог, президент Института восточного партнерства (Иерусалим) Авраам Шмулевич, комментируя слова министра иностранных дел России Сергея Лаврова о наличии документа по урегулированию армяно-азербайджанского конфликта вокруг Нагорного Карабаха, основанного на Мадридских принципах.

По мнению Шмулевича, в пользу первой версии говорит ряд фактов.

«Ситуация вокруг карабахского конфликта устраивает всех крупных игроков. Это и Европа, и США, и Россия, и Иран. Для них всех главное – чтобы ничего серьезного в этом направлении не происходило, не было большой войны, которая могла бы заставить их перестраиваться, четко обозначать свою позицию», - отметил наш собеседник.

По его словам, на международном уровне все крупные геополитические игроки признают принадлежность Карабаха Азербайджану, но реализовать это в практической плоскости отнюдь не спешат.

«Все понимают, что такая ситуация – она тупиковая. Если армянское правительство решит отказаться хотя бы от части оккупированных территорий – а такой план озвучивался не раз: оставить только саму НКАО и Лачинский район, а все остальные районы вернуть Азербайджану, – то это приведет к непредсказуемым последствиям в самой Армении и свержению правящего на момент подписания этого соглашения режима», - подчеркнул израильский политолог.

Дополняя вышесказанное, Шмулевич заметил, что ситуация складывается патовой также потому, что и Азербайджан не собирается отказываться от своих прав на оккупированные Арменией территории, а широкомасштабная война за их возвращение невозможна на текущий момент по техническим причинам.

«Россия и Турция выступят против полномасштабной войны. Их поддержит и Иран, который выступает на стороне Армении», - добавил он.

Но в условиях стремительно меняющего мира ситуация может сдвинуться с мертвой точки. И в этом плане звучащие в Ереване требования аннексировать оккупированные территории не могут не вызывать беспокойство.

«Возможно, занятость США, Европы, России и Ирана своими внутренними проблемами из-за эпидемии коронавируса, завязанность России и Турции в Сирии, дают основания кое-кому в Ереване полагать, что сейчас самое время изменить сложившуюся ситуацию», - считает израильский политолог.

Он также проинформировал о том, что неоднократно слышал от армянских аналитиков: обсуждая соотношение сил Азербайджана и Армении, они понимают невозможность сравнения экономического потенциала двух стран.

«В Армении, по крайней мере у некоторых лиц, имеются надежды на то, что с падением цен на нефть настанет их время. Возможно, что сейчас они стали преобладающими. Нельзя исключать того, что какие-то горячие головы в Армении попытаются пойти на вывод конфликта на новую стадию», - резюмировал Шмулевич.
https://ru.axar.az/news/politika/463301.html?fbclid=IwAR2iTG26Yfhonil3scBno3fJHKxIlj0yOJZG7SZlfsG2tzSVvfAMtW8Kz7U

Авраам Шмулевич: Москва може не впоратись з пожежами, які вона сама й запалює

АНТІН БОРКОВСЬКИЙ

Рабин Авраам Шмулевич, президент Інституту Східного партнерства (Ізраїль) в програмі телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським" про чорних лебедів Путіна, ескалацію на Кавказі й саудівський джек-пот Кремля

Справа вбитого журналіста Джамаля Хашоггі набирає обертів і, на скільки я розумію, зараз правлячий дім Саудівської Аравії напружений настільки, наскільки давно вже напруженим не був. З іншого боку, всі очікують чергового стрибка цін на нафту, адже дестабілізація на Близькому Сході завжди закінчується саме цим.

Те, що Саудівська Аравія розправляється із своїми політичними супротивниками - не новина. Це тоталітарний режим. Але те, як вони це зробили, - йдеться про вбивство – при тому вбивство такого плану, що не могло не бути розкритим. Людина пішла зі своєю нареченою в посольство отримувати документи для весілля, потім їй заявляють, що Дмамаль пішов через чорний вихід і зник.

Є такий вислів в Ізраїлі - "арабська робота". П'ятнадцять людей прилітають, відомі співробітники спецслужб, включно з патологоанатомом, який раптом прилетів і в той самий день полетів, тож на що вони розраховували - не зрозуміло. І знову ж таки, не перевірили в нього цей годинник Google Watch, який просто все транслював.

З одного боку така непрофесійність, котру годі якось пояснити, а з іншого боку, вони зробили більш грамотно ніж росіяни, коли намагались вбити Сергія Скрипаля. Ну, дивіться, вбивство сталось по суті на території Саудівської Аравії. Вони могли його десь вистежити, застрелити чи отруїти і так далі, але вони вбили саудівського громадянина саме на території дипломатичної установи, тобто на території Саудівської Аравії. Звісно, антураж з яким це зроблено викликає жах, але з юридичної точки зору у випадку замаху на Скрипалів ми маємо реальний акт агресії, - його намагались вбити на території іншої країни з використанням хімічної зброї. Тобто ситуація для втручання чи якихось санкцій набагато менша, менше поле для маневру.

Тепер посилено вкидається в пресу, яким нехорошим був шейх Хашоггі, що він був прибічником Бен Ладена, що він ісламіст, прибічник "Братів мусульман" і так далі. Це все, звісно, можливо, але навіть прибічника "Братів мусульман" не можна вбивати і розрубувати потім на шматки і таємно вивозити з посольства. І це в ситуації, коли настільки ретельно вибудовувалась шахова партія на Близькому Сході.

По суті, Саудівська Аравія один із наріжних каменів цієї хиткої конструкції

Вона наріжний камінь нового світового ладу, який Трамп вибудував на Близькому Сході, і який, здається, забезпечує стабільність. Саудівці - головна сила, яка стоїть за арабською коаліцією, що веде боротьбу проти ІДІЛ. Там проводяться реформи, що мають знизити рівень ісламізму. Трамп почав боротьбу з Іраном і збирається її ввести. Санкції проти іранської нафти впроваджені і повинні запрацювати найближчим часом, а саудити заявляють, що вони заповнять нестачу іранської нафти своїми поставками, аби ціни на нафту не підскочили.

Тепер, у даній ситуації, Трампу, а також іншим силам в США, буде дуже складно продовжувати мати із саудитами справи. В принципі усі знають про те, що сталось з цим нещасним журналістом, адже це в Саудівській Аравії буденність. Там вбивають людей, там вбивають противників режиму, ісламських проповідників, також їх звинувачують в екстремізмі, - можливо і правильно, а можливо і ні. Це один з найбільш деспотичних режимів, які зараз існують.

Я просто впевнений, що намагатись зістригти ті чи інші купони буде Кремль.

Якщо дійсно розвалиться конструкція близькосхідного урегулювання з центром в Саудівській Аравії, якщо Трамп буде вимушений ввести серйозні економічні санкції проти саудитів й одночасно підуть санкції проти Ірану, тоді ціни на нафту злетять догори. І дійсно, таким парадоксальним чином, головним зискоотримувачем, головним бенефіціаром цієї ситуації виходить особисто Путін. Йому щастить просто не по-людськи: згадується "Фауст" Гете та середньовічні романи про людину, що продала душу дияволу.

Фарт в нього, в цьому разі, просто фантастичний. Звісно, що головним зискоотримувачем буде Кремль, якщо Америка буде відволікатись на ситуацію в Сирії та на Близькому Сході. Якщо Саудівська Аравія звідти піде і якщо Америка серйозно посвариться з саудитами, то вони можуть впровадити якісь контрзаходи, а у них є важелі з розхитування ситуації на Близькому Сході, в Сирії. В такому разі Америці тоді буде вже не до Східної Європи, не до України і це може розв’язати Путіну руки.

З іншого боку, чорні лебеді залітають і в путінський город. І, одночасно, ми бачимо, як колосально зростає напруга на Кавказі, - йдеться про спроби відірвати в Інгушетії частину її території.

Я не раз казав: за цим стоїть Москва і вже з’явились докази цього. Зокрема делегація громадських діячів з Чечні та Інгушетії, котрі організували мітинг, зустрічалась в П’ятигорську, там де знаходиться резиденція намісника Росії на Кавказі, представника Путіна в Північнокавказькому окрузі. Зустрічались з цим намісником і чиновником із Москви, одним із керівників Адміністрації президента, і вони прямо сказали, що Москва ініціює цей конфлікт. Невигідний він і Кадирову, в тому вигляді в яком у він є зараз. Також він невигідний й інгушам. Це було зроблено максимально провокативно, щоб просто не могло не викликати протесту.

Тобто це рукотворні речі? Коли у Кремля починається серія внутрішніх невдач, як-от солсберійський скандал, падіння рейтингу Путіна, він починає тиснути на кавказький мозоль?

Оскільки неспроможність цього режиму зрозуміла усім, - тобто він економічно неспроможний, йде погіршення ситуації, нічого доброго не відбувається на зовнішній арені, - тож чимало кавказців починають задумуватись: "А навіщо нам взагалі Росія? Росія нас завоювала 150 років, але ми не зобов’язані бути весь час у складі Російської Федерації". Кавказ тисячоліттями існував без Росії. Ось щоб показати кавказцям, що вони не можуть управляти собою, що в разі відходу від Росії одразу ж почнеться кривава різанина, що будь-яка республіка, яка вирішить вийти з-під влади Москви, зіткнеться з нерозв’язними територіальними суперечками і національними протистояннями. Це дуже на таке схоже. До речі, подібну тактику застосовував Радянський Союз напередодні свого розвалу. Ви пам’ятаєте, коли почались…

….Нагорний Карабах

…Нагорний Карабах, Абхазія, різанина турків-месхитнців і зіткнення в Узбекистані, тоді ще радянському, Придністров’є (конфлікт всередині Молдови), вхід радянських військ в Баку, бійня, яку радянські війська влаштовували у Тбілісі, у Вільнюсі... Тобто, це було зроблено для того, щоб показати місцевому народу: якщо вони спробують піти з-під влади Москви, буде гірше.

Тоді Москва не змогла впоратись з пожежею, яку вона ж сама і запалила. Це дуже небезпечна тактика. Але по-іншому Російська імперія не може. Взагалі, єдине, що у Путіна і його режиму виходить добре, - це навіть не воювати, а розпалювати війни. Добре воювати вони теж не вміють. Чи зможуть вони зараз втриматись в рамках керованої кризи, чи ця криза вийде з-під контролю і призведе до нового вибуху, до нового обвалу Російської імперії у вигляді Російської Федерації, - ми поки не знаємо. Але цей випадок із саудівським журналістом показує, що будь-які найхитріші плани можуть бути зруйновані з абсолютно непередбачуваних причин.

Тобто, це навіть не політтехнологія, щоб забити чим-небудь телевізор, це насправді спроба загравати з якимось страшними кривавими енергіями?

Так, саме так. Вони можуть піти на безпрецедентне погіршення ситуації. Росія, очевидно, готується до війни. Її політична система, її економіка, її масова свідомість громадян постійно мілітаризується. Якщо ти готуєшся до війни, ти маєш з кимось воювати.

Нападати на Росію ніхто не збирається. У російського народу є така властивість, що вони дуже добре об’єднуються навколо влади у двох випадках – коли потрібно від когось захиститися, або завоювати когось. Але ж захищатись немає від кого, ніхто не збирається завойовувати Росію. Для того, щоб спровокувати зовнішню агресію проти когось, - так навіть Путін розуміє, що сил у Росії для цього нема. На кого він може нападати? На Китай, на Казахстан, на країни Балтії, але ж вони члени НАТО?!

Головною ціллю залишається Україна. Особливо після того як Україна стала ще й релігійним ворогом. Тож, можливо, крім нападу на Україну, можливим виходом лишається "бомбити Воронеж".

Україна – це головна ціль вже давно. Але зрозуміло, що, якщо він почне масове вторгнення в Україну, то велика ймовірність того, що Захід вже відповість воєнною акцією. Ви пам’ятаєте, така ситуація вже була на початку конфлікту, коли говорили про те, що буквально з дня на день почнеться російське вторгнення, тож міністр оборони США подзвонив міністру оборони Росії Шойгу, і ці приготування були зірвані.

Росія, швидше за все, готується до якоїсь внутрішньої війни. Двічі Росія вже розв’язувала війну в своєму регіоні, в Чечні. Двічі ця війна використовувалась для зміцнення режиму Єльцина та для приходу Путіна до влади. Він прийшов до влади на хвилі російсько-чеченської війни. Не варто забувати, що в Росії була і невеличка громадянська війна. Штурм парламенту, коли, за офіційними даними, загинули сотні людей, в основному мирних цивільних, а за неофіційними даними – навіть кілька тисяч. Це, в принципі, теж війна. Тобто, три радянські війни на території Росії у післярадянський період.

Повторюю – оскільки вони нічого не вміють робити, крім як організовувати теракти і війни, то дуже ймовірно, що вони це єдине своє вміння використають і зараз.

https://espreso.tv/article/2018/10/25/avraam_shmulevych_moskva_mozhe_ne_vporatys_z_pozhezhamy_yaki_vona_sama_y_zapalyuye?fbclid=IwAR3ZJGBvKIDEtPZkIT4Z7eXYKnB26tK10rGEdoK_1IRcpIJ820anRJnGPh0

Шмулевич: Готовится ли новая война в Карабахе?

Авраам Шмулевич: Москва може не впоратись з пожежами, які вона сама й запалює

Вся статья здесь: Война в Сирии - лишь часть плана США по большому переделу границ. Часть 2