Дуня (а#1), Дуся (а#2) и коровки (хтонич - le 07 août 2017
[Entrées récentes][Archives][Amis][Profil]
16:15
[Lien] |
по городі уже декілька тижнів ходить динозавр і їсть кабачки. Жінка з села Крушинка, що на Київщині заявила, що по її городі уже декілька тижнів ходить динозавр і їсть кабачки.

Дінозавра врятували і увезли. Кабачків жінці не повернули.
|
|
17:21
[Lien] |
Омана гравця VS Регресія до усереднення Прослуховую курс Наука повсякденного мислення на prometheus.org.ua, хороші люди зробили озвучку українською щоб я не мучилася з тим англійським, подяка їм. І ось у мене виникло запитання, яке я не можу собі прояснити.
Омана гравця
Наприклад у казино шість разів підряд випадало чорне, люди починаюсь ставити на червоне, бо вважають, що зараз більше шансів, що випаде саме червоне. Але шанси на випадіння одного кольору завжди дорівнюють 50% і вони не змінюються від того який колір випав раніше. Це вони називають "Оманою гравця".
Регресія до усереднення
Наприклад є група студентів які абсолютно не знають матеріал, та навіть мови іспиту не знають і вони ставлять відповіді навмання. Логічно, що вони вгадають відповідь на 50% запитань. Тобто всі відгадають по різному, хтось краще, хтось гірше, але результати всіх будуть складати такий собі дзвіночок нормального розподілу навколо 50%. Так ось, вони кажуть, що студент, який при проведенні першого тесту вгадає краще за середнє, скажемо вгадає правильно у 70%, при проводженні другого тесту вгадає вже гірше за середній показник, вгадає правильно наприклад у 30%. І це вони називають "регресією до усереднення"
Я так думаю, що вони мене дурять. Я не розумію яку з цих оцінок застосувати для інших прикладів. Тобто якщо у візьму якусь іншу ситуацію, я не буду знати як її правильно оцінювати згідно їхніх критеріїв, я вважаю, що ці дві ситуації дуже сході і критерії, які застосовуються повинні буди однакові, однак вони повністю протилежні.
По першому прикладу - я таки вважаю, що якщо один колір випав багато разів підряд, зростає вірогідність того, що випаде інший колір. Просто якщо зробити експеримент і кидати ту кульку достатньо велику кількість разів (ну я не знаю скільки треба кидати, щоб дослід вважався достославним, ну наприклад 5000 разів), ми напевно побачимо, що шанси на те, що б один колір випадав підряд Х разів підряд падають з ростом цього Х.
По другому прикладу - ну звісно, що будуть студенти, які і при повторному іспиті правильно вгадають відповідь на більшу або меншу кількість питань. Але я не розумію чому саме не пощастить студенту, якому пощастило раніше. Ми можемо порівняти того студента з кулькою з першого приклада, тобто його шанси вгадати правильно будуть складати 50% від запитань і не будуть залежати від першого досвіду.
Я нічого не зрозуміла. Піду куплю ще морозива.
|
|