Дуня (а#1), Дуся (а#2) и коровки (хтонич - О грустном
[Entrées récentes][Archives][Amis][Profil]
23:32
[Lien] |
О грустном
|
|
|
| | | про любовь - про Венеру | (Link) |
|
Венера, не послідня шльоха, Проворна, враг її не взяв, Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв; Умилася, причепурилась І, як в неділю, нарядилась, Хоть би до дудки на танець! Взяла очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець.
Зевес тогді кружав сивуху І оселедцем заїдав; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав. Прийшла Венера, іскривившись. Заплакалась и завіскрившись, І стала хлипать перед ним: “Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки грають їм.
Куди йому уже до Риму? Хіба як здохне чорт в рові! Як вернеться пан хан до Криму, Як женитсья сич на сові. Хіба б уже та не Юнона, Щоб не вказала макогона, Що й досі слухає чмелів! Коли б вона та не бісилась, Замовкла і не комизилась, Щоб ти се сам їй ізвелів”.
|
|
Actionné par LJ.Rossia.org |