Es gibt einen Weg in die Freiheit
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are 20 journal entries, after skipping by the 40 most recent ones recorded in
DK's LiveJournal:
[ << Previous 20 -- Next 20 >> ]
Tuesday, June 6th, 2023 | 12:56 am |
Вспоминаем и молимся 2 Учение Шафаревича актуально сегодня, когда взрываются российские газопроводы, запрещаются русские философы и поэты, казнятся бандеровцами русские военнопленные, и Украина превращена усилиями Запада в заточенный гарпун, бьющий в затылочную кость России. Сегодня русская история своими разбитыми в кровь губами подтверждает величие Шафаревича.
Я познакомился и подружился с Игорем Ростиславовичем в последний год перестройки, когда была образована газета "День". После краха советского строя Шафаревич сблизился с нашей оппозиционной газетой, был желанным гостем на всех вечерах "Дня". Его появление на сцене вызывало восторги зала. А его публикации на страницах "Дня" были драгоценными патриотическими проповедями.
Я пригласил его в поездку в воюющее Приднестровье. Я видел его в сырых окопах вместе с казаками, в расположении батальона "Днестр". Мы шли по дамбе Дубоссарской плотины, а с противоположной стороны Днестра смотрели на нас в свои окуляры румынские снайперы.
На день рождения Игорь Ростиславович подарил мне бронзовое распятие — литой крест XVIII века, который украшает мой домашний иконостас.
Я смотрю на этот крест и вижу Христа Распятого. А также вижу прекрасное благородное лицо Шафаревича. Снимаю крест и прикладываюсь к нему.
Есть ли связь между учениями Игоря Шафаревича и налётом украинских беспилотников на Москву? Насколько важен Игорь Шафаревич для понимания сегодняшнего российского кризиса? Обдумаем эти вопросы, прогуливаясь по Ленинскому проспекту, разрушенному украинскими беспилотниками. Current Mood: amused | Saturday, June 3rd, 2023 | 2:00 pm |
Diese Frau ist nicht totzukriegen Im Mai 2023 kann sie endlich die Unterkunft für Obdachlose verlassen, nach sieben Jahren. „Ich ziehe aufs Land, wo ich schon immer hinwollte. Mit Kühen und Schweinen kann ich in einem kleinen Bauernstübchen alt werden“, erzählt sie. Sie will dort nüchtern bleiben. Current Mood: sleepy | Saturday, May 20th, 2023 | 11:37 pm |
| Tuesday, May 9th, 2023 | 10:00 pm |
| Sunday, April 30th, 2023 | 8:03 pm |
जय माँ कालिका Current Mood: tiredCurrent Music: Dissection - Maha Kali | Friday, April 21st, 2023 | 11:51 pm |
| 12:46 pm |
| Friday, April 14th, 2023 | 8:08 pm |
Casa Ukrania & Lu Joyce - Orchids (Psychic TV cover) https://youtu.be/_2NGnf9S6_M Current Mood: c'est d'la pisse, de la merdeCurrent Music: Peste Noire - Le Retour Des Pastoureaux | Monday, April 10th, 2023 | 5:40 pm |
| Friday, April 7th, 2023 | 11:54 am |
Godspeed You! Black Emperor - Live at Manchester Academy, 23/09/2022 https://youtu.be/kdQ06DmIkw0 Current Mood: sadCurrent Music: Godspeed You! Black Emperor - Live at Manchester Academy, 23/09/2022 | Saturday, April 1st, 2023 | 8:50 am |
Hagadah far gloybers un apikorsim An illustration from the Hagadah far gloybers un apikorsim offers a particularly gruesome take on the Passover custom of eating a sandwich of matzah and bitter herbs, which typically symbolizes the bitterness of slavery. Instead, in the 1923 book, a giant Red Army soldier eats a sandwich consisting of French Prime Minister Raymond Poincaré, British Prime Minister Neville Chamberlain, and Jewish-Soviet opposition leader Yulii Martov.https://www.academia.edu/29281926/Passover_in_the_Soviet_Union_1917_41 Current Mood: calm | Sunday, March 26th, 2023 | 3:16 pm |
Olena Papka Current Mood: sleepyCurrent Music: Burshtyn - Безвірник | Wednesday, March 22nd, 2023 | 7:27 pm |
Wilde Jäger Current Mood: tiredCurrent Music: Enduser - Bollywood Breaks | Thursday, March 16th, 2023 | 12:18 am |
| Wednesday, March 8th, 2023 | 6:00 pm |
Mariupol. The Chronicles of Hell Current Mood: sadCurrent Music: Arckanum - The 11 Year Anniversary Album | 8:22 am |
| 7:55 am |
3/12 а в квітні ми побачили руки: зв‘язані за спинами руки, викручені руки, поламані руки, відрізані руки і, ту саму руку з облізлим червоним лаком у синьому рукаві куртки. світ дивився на фотографії рук, я - дивилася на свої. вони тремтіли і зжималися в кулак залишаючи на долонях лунки. світ обурювався, сперечався, засуджував, а ми.. ми мовчки їхали по дорогам зі згорілою технікою, дивилися на білі стрічки пов‘язані на парканах і написи «тут діти» , «живуть люди», «один дід»… один дід лежав на узбіччі вбитий пострілом в скроню. його ровер був зламаний, навколо його тіла валялися обгортки від цукерок кондітєрской фабрікі якийсь там «октябрь». ні, це не той дід чия фотографія облетіла півсвіту. це інший. його ніхто не фотографував, його тіло не встигли забрати. він лежав там, посеред руїн оголених дерев, в своїх чорних штанах і теплій куртці, сивий, худий.. той дід. для того, щоб прочитати «кадіш» потрібен мін‘ян. але богу має бути все одно. йому взагалі давно все одно. «ітгадаль ве іткадаш шмей раба..» читаю я про себе і чую не десять, і навіть не сто, а цілий хор який мені відповідає. я читаю «шма» над дідом в чорних штанах і теплій куртці, застреленим в скроню з поламаним ровером; над чоловіком зі зв‘язаними руками за спиною, скинутим в канаву за колією, чий брат лежить в ста метрах від нього застреленим в обличчя. я читаю її над родиною вбитою кулями і підпаленою, чиї тіла догоріти не встигли; я читаю її біля замінованого пластидом підвалу, в якому лежать двоє людей. я читаю її біля колодязю затрамбованого тілами, бо я не знаю що ще я можу зробити. я не вірю у пекло, я вірю у пекло. я бачу це пекло. заміновані дитячі іграшки, цвинтарі і машини, будинки, горища, підвали. навіть повітря, здавалося, замінованим. не торкайся нікого, не торкайся нічого, дивись під ноги, не ходи по зеленці. - що буде з моєю собакою?! - кричить чоловік, який тиждень прожив зі скрізним кульовим у ногу, думаючи що це уламок. «що буде з моєю собакою, коли ви мене заберете?!» пес на ціпку худий і наляканий. - сусіди приглянуть - їх вбили… їх вбили… я бачу кістки, розірвані тіла, уламки машин, уламки будівель, уламки, уламки.. там, вбитий солдат. там, звалище автівок, там, взірваний міст. земля чорна, небо чорне, холод - чорний. N дістає з підвалу дівчинку прикуту до батареї. чоловік, ім‘я якого я ніколи не дізнаюся, помирає від четвертої стадії відчаю. я читаю текст мовою, на якій був написан старий заповіт, бо це єдине що я можу зробити навіть, якщо я не вірю ні в бога, ні в пекло, ні в цей квітень вічний і лютий.http://lj.rossia.org/users/k_d_s/408231.html Current Mood: tiredCurrent Music: Burshtyn - Чортория | Saturday, February 25th, 2023 | 12:21 am |
| Friday, February 24th, 2023 | 11:47 pm |
24.02.2022
Current Mood: sleepy | Wednesday, February 15th, 2023 | 12:51 am |
|
[ << Previous 20 -- Next 20 >> ]
|