Es gibt einen Weg in die Freiheit
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 20 most recent journal entries recorded in
DK's LiveJournal:
[ << Previous 20 ]
Tuesday, August 13th, 2024 | 9:58 pm |
Тримати оборону від так званих «м'ясних хвиль» 2 Одного разу я бачив як вони пішли через поле в розсипну ,виявилося що наш АГС не був пристрілян по полю , а відсутність орієнтірів дуже ускладнило процес , тому до нашої посадки добіг аж десяток солдат . Наступного дня вони спробували повторити , вмерли всі. Після того як в нашій посадці накоплюється 10-15 підарів , вони починають кучкуватися , іноді вони в пошуках своїх виходять на наші позиції і їх беруть в полон ( хоча дуже часто вони не здаються і вступають в бій та дуже швидко помирають) , іноді вони підриваються на власних пелюстках і лежать по декілька днів ,заважаючи своїм стогнанням спати нашим бійцям , але рано чи пізно вони збирають групу і починають штурм . Як що штурм не вдався , ті хто вижив відкатуються по своїх норах де ховаються і чекають наступну групу . Вони там сидять без води та жратви , але це не спонукає їх щось змінити в своєму становищі . Іноді , як що у наших є можливість , піхота зачищає посадку від прорвавшихся підарів , але це не зупиняє процес , кожного дня нова група виходить з вихідної позиції , а іноді і по декілька разів на добу , мабуть залежить від наявності поповнення. Рано чи пізно їм вдається зайняти наші позиції , причини не в тому що вони супер штурмовики , а в тому що арта ,КАБи , міномети та бпла , але на землі заходить саме піхота ,вона заходить і починає копати . Цей процес виглядає теж дуже цікаво . Виходять два дурня з лопатами , іноді навіть без броні , та починають довбати землю , десь через півгодини їх або вбивають , або трехсотять , але слідом заходять ще двоє та продовжують процес , в той же час ще два дурака тягнуть через посадку бревно , по ним теж летить , але слідом за ними біжить ще двоє які підіймають це бревно , та тягнуть далі ,а в той же час чергова група штурмовиків починає свій рух. Цей мурашник виснажує нашу мінометку та грв , пілоти літають нон стоп , але вони навіть не встигають заряджати акуми і настає момент коли підари все це роблять безкарно та безоплатно. Фільми про зомбі- апокаліпсис, хоч і перебільшено , але передають атмосферу того що відбувається . Їх не зупиняє ніщо , як що вони ще можуть рухатися, вони продовжують рух в нашу сторону. Дехто каже що вони воюють за гроші , але я цього не бачу , бо не розумію скільки грошей треба заплатити людині за те щоб вона наклала на себе руки? Кажуть що щоб зрозуміти людину, треба поставити себе на її місце , я спробував : Ось я виходжу на вихідну точку , навкруги лежить пару десятків жмурів , але група починає рух , вона їде вздовж посадки і всю дорогу навкруги лежать двісті , дехто вже так давно , що вже видно кістки , тут починає прилітати і частина твоєї групи помирає , але я продовжую бігти , перестрибуючи жмуров , яких меньше не стає . Прилітає фпв і вбиває ще пару людей з групи , всі розбігаються по полю , але до мети залишилося 400 метрів і я роблю останній ривок , під час ривку залишки групи попадають під кулемет і в посадку вривається троє з тридцяті , всі інші двісті , або триста , але до вечора вони всі помруть . А мені прийдеться лежати в воронці під поваленим деревом , прикрившись двома жмурами , яки там залишилися з попереднього штурму і сподіватися що я доживу до приходу підкріплення, ще одного чи двох таких же мотивованих суїцидників ... Забув про запах , я би багато віддав щоб забути цій сморід... Вийду з образу... У нас була позиція , на який було більше ніж сорок підарськіх жмуров, тих хто зміг туда ворватися , але не зміг цього пережити . Пацани ходили по жмурах , сиділи на жмурах ,спали на жмурах . Але майже жоден підар пригаючи в наш окоп не зупинився і не побіг назад . За місяць боїв ми захуярили втричі більше підарів ніж у нас особового складу в батальйоні, включно з поварами , такелажниками , та приданими ...https://lj.rossia.org/users/k_d_s/432280.html Current Mood: sleepy | Saturday, July 6th, 2024 | 12:05 am |
Зазеркалье - Магазин Шайтан (Official Visualiser) https://youtu.be/Zpw2a5f9LUs Current Mood: sleepyCurrent Music: Laibach - Opus Dei (Remastered Deluxe Edition) | Tuesday, December 26th, 2023 | 11:15 pm |
| Thursday, October 5th, 2023 | 3:27 pm |
РОССИЯ И ДЕКОЛОНИЗАЦИЯ: ВВЕДЕНИЕ Цель курса - критически рассмотреть колониальную историю России, её роль в интеллектуальной и социальной истории российского общества, и ознакомиться с теориями и практиками преодоления колониального и империалистического прошлого. Студенты курса научатся узнавать и анализировать проявления колониальных отношений в исторических и современных документах, познакомятся с подходами к проблемам колониализма в философии, культурологии и социальных науках, и получат возможность обсудить темы курса с приглашенными специалистами.
В рамках курса будут приглашены как специалисты по разным аспектам российского колониализма, в том числе и представители колонизированных народов. Будут высказаны разные точки зрения и предложены разные подходы.
Курс задуман как лаборатория и предполагает интенсивную совместную работу студентов и преподавателей. Итогом курса может стать проект по одной из тем курса с целью дальнейшей разработки на этой основе учебных материалов для школьников и методических материалов по деколонизации для учителей средней школы.
Насколько нам известно, это - первый академический курс на русском языке, предлагающий обзор и анализ российского колониализма с философских, культурологической и социальной позиций. Мы надеемся, что этот курс станет отправной точкой для развития этой важнейшей области знания и, быть может, даст толчок осмыслению колониализма в российской истории, современности и в нас самих. Current Mood: amused | 2:59 pm |
| Sunday, September 24th, 2023 | 9:08 am |
РУССКИЕ «ОРКИ» Сильна Россия, сжатая в кулак! Такую мощь не знали вы доселе! Коль «орки» мы – тогда узрите, как «Орда» сметает ваши цитадели!
Тяжёл и крепок «орочий» топор! Сияет «Z» на «орочьих» знамёнах! Вы слышите? Для вас горланит хор «Тюльпанов», «Гиацинтов» и «Пионов»!
Земля дрожит – то мы идём вперёд! Сверкает степь – то мы клинки достали! Народы вновь слились в один народ, Как лёд и пламя в самой прочной стали.
...Сильна Россия, сжатая в кулак! Сигнальные костры зажгли деревни. Коль «орки» мы – тогда узрите, как Великий ZOV спасает мир от скверны!http://lj.rossia.org/users/k_d_s/443591.html Current Mood: sleepy | Tuesday, September 12th, 2023 | 4:20 pm |
| Thursday, July 27th, 2023 | 11:13 am |
BSS Type 1  Type 2  Type 3 Current Mood: sick | Wednesday, June 21st, 2023 | 8:52 pm |
Путин, введи войска Current Mood: sleepy | Tuesday, June 6th, 2023 | 12:56 am |
Вспоминаем и молимся 2 Учение Шафаревича актуально сегодня, когда взрываются российские газопроводы, запрещаются русские философы и поэты, казнятся бандеровцами русские военнопленные, и Украина превращена усилиями Запада в заточенный гарпун, бьющий в затылочную кость России. Сегодня русская история своими разбитыми в кровь губами подтверждает величие Шафаревича.
Я познакомился и подружился с Игорем Ростиславовичем в последний год перестройки, когда была образована газета "День". После краха советского строя Шафаревич сблизился с нашей оппозиционной газетой, был желанным гостем на всех вечерах "Дня". Его появление на сцене вызывало восторги зала. А его публикации на страницах "Дня" были драгоценными патриотическими проповедями.
Я пригласил его в поездку в воюющее Приднестровье. Я видел его в сырых окопах вместе с казаками, в расположении батальона "Днестр". Мы шли по дамбе Дубоссарской плотины, а с противоположной стороны Днестра смотрели на нас в свои окуляры румынские снайперы.
На день рождения Игорь Ростиславович подарил мне бронзовое распятие — литой крест XVIII века, который украшает мой домашний иконостас.
Я смотрю на этот крест и вижу Христа Распятого. А также вижу прекрасное благородное лицо Шафаревича. Снимаю крест и прикладываюсь к нему.
Есть ли связь между учениями Игоря Шафаревича и налётом украинских беспилотников на Москву? Насколько важен Игорь Шафаревич для понимания сегодняшнего российского кризиса? Обдумаем эти вопросы, прогуливаясь по Ленинскому проспекту, разрушенному украинскими беспилотниками. Current Mood: amused | Tuesday, May 9th, 2023 | 10:00 pm |
| Sunday, April 30th, 2023 | 8:03 pm |
जय माँ कालिका Current Mood: tiredCurrent Music: Dissection - Maha Kali | Friday, April 21st, 2023 | 11:51 pm |
| 12:46 pm |
| Sunday, March 26th, 2023 | 3:16 pm |
Olena Papka Current Mood: sleepyCurrent Music: Burshtyn - Безвірник | Wednesday, March 8th, 2023 | 6:00 pm |
Mariupol. The Chronicles of Hell Current Mood: sadCurrent Music: Arckanum - The 11 Year Anniversary Album | 7:55 am |
3/12 а в квітні ми побачили руки: зв‘язані за спинами руки, викручені руки, поламані руки, відрізані руки і, ту саму руку з облізлим червоним лаком у синьому рукаві куртки. світ дивився на фотографії рук, я - дивилася на свої. вони тремтіли і зжималися в кулак залишаючи на долонях лунки. світ обурювався, сперечався, засуджував, а ми.. ми мовчки їхали по дорогам зі згорілою технікою, дивилися на білі стрічки пов‘язані на парканах і написи «тут діти» , «живуть люди», «один дід»… один дід лежав на узбіччі вбитий пострілом в скроню. його ровер був зламаний, навколо його тіла валялися обгортки від цукерок кондітєрской фабрікі якийсь там «октябрь». ні, це не той дід чия фотографія облетіла півсвіту. це інший. його ніхто не фотографував, його тіло не встигли забрати. він лежав там, посеред руїн оголених дерев, в своїх чорних штанах і теплій куртці, сивий, худий.. той дід. для того, щоб прочитати «кадіш» потрібен мін‘ян. але богу має бути все одно. йому взагалі давно все одно. «ітгадаль ве іткадаш шмей раба..» читаю я про себе і чую не десять, і навіть не сто, а цілий хор який мені відповідає. я читаю «шма» над дідом в чорних штанах і теплій куртці, застреленим в скроню з поламаним ровером; над чоловіком зі зв‘язаними руками за спиною, скинутим в канаву за колією, чий брат лежить в ста метрах від нього застреленим в обличчя. я читаю її над родиною вбитою кулями і підпаленою, чиї тіла догоріти не встигли; я читаю її біля замінованого пластидом підвалу, в якому лежать двоє людей. я читаю її біля колодязю затрамбованого тілами, бо я не знаю що ще я можу зробити. я не вірю у пекло, я вірю у пекло. я бачу це пекло. заміновані дитячі іграшки, цвинтарі і машини, будинки, горища, підвали. навіть повітря, здавалося, замінованим. не торкайся нікого, не торкайся нічого, дивись під ноги, не ходи по зеленці. - що буде з моєю собакою?! - кричить чоловік, який тиждень прожив зі скрізним кульовим у ногу, думаючи що це уламок. «що буде з моєю собакою, коли ви мене заберете?!» пес на ціпку худий і наляканий. - сусіди приглянуть - їх вбили… їх вбили… я бачу кістки, розірвані тіла, уламки машин, уламки будівель, уламки, уламки.. там, вбитий солдат. там, звалище автівок, там, взірваний міст. земля чорна, небо чорне, холод - чорний. N дістає з підвалу дівчинку прикуту до батареї. чоловік, ім‘я якого я ніколи не дізнаюся, помирає від четвертої стадії відчаю. я читаю текст мовою, на якій був написан старий заповіт, бо це єдине що я можу зробити навіть, якщо я не вірю ні в бога, ні в пекло, ні в цей квітень вічний і лютий.http://lj.rossia.org/users/k_d_s/408231.html Current Mood: tiredCurrent Music: Burshtyn - Чортория | Saturday, February 25th, 2023 | 12:21 am |
| Friday, February 24th, 2023 | 11:47 pm |
24.02.2022 
Current Mood: sleepy | Wednesday, February 15th, 2023 | 12:51 am |
|
[ << Previous 20 ]
|