"Варто декілька слів сказати саме про китайські ресторани. В країнах Старого Світу вони не користуються популярністю, не зважаючи на їхню дешевизну. І навіть не тому, що там подають не національну їжу, а якраз через вміст та якість страв. Наприклад, в Італії існує такий факт, який спонукає задуматися усіх любителів екзотичної кухні. За більш ніж 20 років проживання китайців на території цієї держави не було офіційно зареєстровано жодної (!) смерті. Усі ми не вічні, тому відразу виникає питання: куди діваються покійники? Невже китайські ресторани стали втіленням цивілізованого канібалізму?"

Этот феерический образчик нашего пещерного бытового расизима украсил собой сообщество львовских блоггеров. По просьбе друзей даю его дословный русский перевод:

«Стоит сказать несколько слов именно о китайских ресторанах. В странах Старого Света они не пользуются популярностью, несмотря на их дешевизну. И даже не потому, что там подают не национальную еду, а как раз из-за содержания и качества блюд. Например, в Италии существует такой факт, который заставляет задуматься всех любителей экзотической кухни. За более чем 20 лет проживания китайцев на территории этой страны не было официально зарегистрировано ни одной (!) смерти. Все мы не вечные, поэтому сразу возникает вопрос: куда деваются покойники? Неужели китайские рестораны стали воплощением цивилизованного каннибализма?»