Добавление комментария

Весна, як революція
Набираю прекрасный, совершенно неизвестный в наши дни стих забытого поэта Николая Шеремета. Живые чувства революции и весны, погребенные под пылевыми холмами забвения.
Давал его читать сегодня в "Оксамите", Чапаю и Атанасову - ребятам понравилось.

Карнавал

Товариші!
Дозвольте п`ять хвилин
позачергово вирвати
між ділом.
Я хочу
розповісти всім
про те, що проліски поспіли.
Про те, що в лузі лускає лоза
і наливається червоним соком.
Товариші,
проголосуєм "за"
пісні веселі, гулянки широкі.

Повстало перед нами завдання,
щоб осередку весну
                                 не прогавить.
Давайте цю ніч вийдемо
                                          гулять
і будемо по місту карнавалить.
Не треба кОстюмів, якихось там
                                                       ознак,
і кожен з нас обійдеться
                                           без гриму,
ми знаємо, що ворогу і так
наш крок
              залізом
                           буде
                                  гримать.
Так більше музики,
                               вогню,
                                         пісень,
давайте дружно вдарим
"Карманьйолу".
Цю ніч ніхто із наших не засне,
забуде, як пройти додому.
Нехай старі, прокинувшись
                                             вночі,
зі зла встають, завішують
                                           фіранки.
Ми будемо шаліти, як чорти,
співати і сміятися до ранку.

1931 р.