Древняя украинская легенда
Колись було так, що на Глобусі Українському текла ріка Дніпро, в якій струменіла горілка, береги ж тієї ріки були сальні .

Спершопочатку вузькими були Дніпра береги, і часто виходив він з берегів тих і затопляв землі козацькі. Тоді славні козаки, не жаліючи пуза й печінки, випивали ту горілку, сального ж берега підгризали, аби розширити русло. Так і роз’їли їх вони, і став Дніпро широкий.

Але прилетіли на Глобус Український злі москалі. Позаздрили вони щастю козацькому і підпалили Дніпро. І горів він сім днів і сім ночей, так що береги сальні розтопилися та обвалилися.

І з тієї пори проклятої струменіє в Дніпрі не горілка, а сльози козацькі.

Було, однак, Українцям згори пророцтво: як проженуть вони злих москалів, як вб’ють усіх москальчуків та підмоскальчиків, то знов заструменіє в Дніпрі горілка, береги ж поростуть щетинкою, а з-під щетинки сало покажеться.

Гнали-гнали козаки москалів три тисячі років, та ще й москальчуків били смертним боєм триста років, так підмоскальчиків тридцять років, і всіх прогнали та вбили. Сіли вони в Дніпро та стали чекати, коли протече Дніпро горилкою, що про неї пророцтво було.

Але всівся на джерелі Дніпра злий хан Кучум, розставився, і заткнув Жопою своєї джерело горілки. А для міцності заткнув мертвим трупом вбитого ним Гонгазде.

Сам же розв’язав матню та засцяв весь Дніпро.

І тече тепер у Дніпрі не горілка, а сеча Кучумовская, та ще кров Гонгадзе безневинна.


Некогда было так, что на Глобусе Украинском текла река Днепр, в коей струилась горилка, берега ж той реки были сальны.

Спервоначалу узки были Днепра берега, и часто выходил он из берегов тех и затоплял земли козацкие. Тогда добрые козаки, не щадя пузей и печени, выпивали ту горилку, сальные же берега подгрызали, дабы расширить русло. Так и разъели они их, и стал Днепр широкий.

Но однажды прилетели на Глобус Украинский злые москали. Позавидовали они счастью козацкому и подожгли Днепр. И горел она семь дней и семь ночей, так что берега сальные растопились и обрушились.

И с той поры проклятой струится в Днепре не горилка, а слёзы козацкие.

Было, однако, Украинцам обетование: как прогонят они злых москалей да убьют всех москалёнышей да подмоскальщиков, так вновь заструится в Днепре горилка, берега же порастут щетинкою, а из-под щетинки уже и сало покажется.

Гнали-гнали козаки москалей три тыщи лет, да ещё москалёнышей били смертным боем триста лет, да подмоскальщиков тридцать лет, и всех прогнали да вбыли. Сели они у Днепра и стали ждать, когда протечёт Днепр горилкою обетованною.

Да сел на истоки Днепра злой хан Кучум, расставился, да и заткнул Жоппой своея жерла горилки. А для верности заложил их мёртвым трупом убиенного им Гонгазде.

Сам же развазал мотню, да и зассал весь Днепр.

И течёт ныне во Днепре не горилка, но ссака Кучумья, да кровь Гонгадзе безвинная.

За исправление ошибок спасибо eril@lj.

Довесок: великолепное видение Украинского Пра-Космоса он xyu@lj.

я бачыв дывный сон
немов передимною
Вэсь свит розложено
велыкою свыньйою!

от нам бы так в жытти!

кругом- свынячи туши...

і сала жирні і немалие шматки!

Все в солі,
ковбаса звиса повсюди,
мед в бочках, скільки видно, до обрію воно стоїть,

там кури биті, заморожені,
тут яйця, в піраміди склалися Хеопса...

А зверху я сиджу у кріслі бархатному
і чищу Шмайстера–
оружіе возмездія і помсти,
щоб всю цю падаль мєлку на параші
порізать на шматки очередями
трасірованих куль !

Москаль утоплений в навозі вже розложився і навіть наш всєядний Вепрь не стане їсти Москаля
а тіки пацюки,
потвори ті мерзотні,
шо жруть гімно коняки
і в йому єбуться
лише в сраку
як чорти,
паскудство це
попалемо ми з вогнємьота,
гранатами закИдаймо,
а зверху насцімо....

отак от сидячи серед красивой ночі

я мрію
о прекрасном....
о голих тьолках
в рітуальній свинной крові

)(