Костя's Journal

5:59am: маємо те, на що заслуговуємо
oles-maslak@lj цитує Івана Вишенського: "Я з народом заповітів не складав і відповідей не творив; і народу я не знаю, в бесіді з ним не спілкувався і на очі не здибувався".

Величезний відсоток інтелігенції, яка за своїм покликанням, маючи певний рівень знань, умінь та характерну якість критично мислити просто зобов’язана, мусить називатися елітою держави, нажаль, не усвідомлює всієї міри своєї відповідальності.

Головний рудимент тоталітарної епохи – плекання в собі культу маленької людинки, відстороненої від суспільства («хата скраю»), безсилої перед обличчям держави («а що я можу зробити?»). Фундаментальна відмінність між тяжінням до тоталітарного суспільства і тяжінням до громадянського полягає в тому, що в першому випадку населення* хоче перекласти відповідальність за всі галузі суспільної діяльності на державні інститути, в обмін, відповідно, на високу міру лояльності до них. В другому ж випадку населення тяжіє до того, аби взяти важелі в свої руки, зменшуючи вплив держави (громадянське суспільство – суспільство, в якому активну роль грають громадяни).

( Read more... )