Костя's Journal [entries|friends|calendar] Костя [ website | Litteralis ] [ userinfo | livejournal userinfo ] [ calendar | livejournal calendar ]

Ноам Чомськи про "Зіткнення цивілізацій" [08 Jan 2011|03:46pm] Переклав і зробив субтитри для коротенького аудіо-файлу - Ноам Чомськи висловлює свої думки з приводу "Зіткнення цивілізацій" Семюеля Гантінґтона: http://www.youtube.com/watch?v=Vn5iYQuoRM8 Текст оригіналу (наскільки я зміг його розібрати) і переклад можна також знайти тут. Дякую lightghost@lj, що допоміг розібрати кілька складних місць. В процесі натрапив на chomsky_ua@lj, присвячену якраз перекладам статей та інтерв'ю Чомськи. Хто б міг подумати, що в нас є такі оригінальні й потрібні спільноти. post comment

особливий випадок [16 Dec 2010|08:43pm] Неправі ті, хто вважає, що процедура люстрації в Україні мала б звільнити країну від колишньої комуністичної номенклатури і, відтак, "фільтрувати" саме за наявністю партквитка. В нашому особливому випадку люстрація мала б довічно заборонити обіймати депутатські посади всім, хто мав/має посвідчення українського депутата з 1991-го по дату люстрації. post comment

Какой ублюдок [16 Dec 2010|02:50pm] Прем`єр-міністр РФ Володимир ПУТІН заявляє, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу. <...> За його словами, статистика часів Другої світової війни свідчить, що найбільших втрат зазнала саме РРФСР – більше 70%. «Це означає, що війна виграна, не хочу нікого кривдити, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах», - сказав він. Ярослав Грицак: Іншим великим міфом є теза про те, що Росії сама винесла головний тягар війни. Досить тільки глянути на карту воєнних дій, щоб побачити, – зона німецької окупації ледве торкалася російських етнічних територій. Насправді ж, ця зона на Сході Європи покривала майже повністю балтійські країни, Білорусію й Україну, і саме тут жертви серед населення були найбільшими. За час війни в Україні загинуло, згідно офіційних даних, 5,5 млн чол., тоді як Білорусія втратила 2,2 млн., Росія – 1,8 млн., Литва – 666 тис., Латвія – 644 тис., Естонія – 125 тис., Молдавія – 64 тис. чол. Якщо додати українські втрати на фронтах (2,5 млн. чол.), то загальна кількість загиблих та депортованих, то в українському випадку ця сума наблизиться до 7 (за іншими оцінками – до 9) млн. чол., що на 2-3 млн. більше втрат Росії і на 2,5 млн. – втрат Німеччини. У сумній статистиці кількості воєнних жертв Україна займає перше місце. Якщо ж брати під увагу інший показник – співвідношення кількості втрат до загальної чисельності населення країни, то і в цьому випадку Україна разом з Білорусією і Польщі належала до числа трьох країн, які найбільше потерпіли від війни. Не меншими були матеріальні втрати, які становили більше як 40% всіх втрат СРСР. У 1944 р., коли німецькі війська покинули територію Української РСР, республіка буквально лежала в руїнах. Було зруйновано бл. 700 міст (40% всіх міст СРСР, знищених війною) і більш як 28.000 сіл. Кореспондент газети “Saturday Evening Post” після своєї подорожі в Україну в 1945 р. писав: “те, що дехто намагається зобразити як ”російську славу“, було перш за все українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, промисловості, сільському господарству, людській силі” Ми все одно перемогли б, тому що ми країна переможців - заявив В.ПУТІН "Перемога", до речі - це залити супротивника своєю кров'ю. Країна переможців, привід для гордості! post comment

Інтелектуали й відповідальність [15 Dec 2010|04:35pm] В продовження теми. Андрій Портнов про стан сучасного інтелектуального середовища в Україні: [Упомянутые тексты] иллюстрируют все более очевидную в сегодняшней Украине тенденцию общественно небезопасной и интеллектуально бесплодной радикализации публичного пространства, в котором все меньше места для спокойной, ответственной, рефлексивной позиции. <...> Не вызывает сомнений, что мы (т.е., люди, задействованные в интеллектуальных сферах жизни Украины) не справляемся с критической функцией ни по отношению к государственной политике (будь то политика Ющенко или Януковича), ни по отношению к собственному цеху (имею в виду процветание плагиата, пустословия, кумовства, урапатриотизма).<...> [Тексты] отражают остроту настоящих проблем: закрытость интеллектуальных элит, катастрофическую нехватку конкуренции идей, разорванность контактов с международным интеллектуальным сообществом, безответственность интеллектуалов, их растерянность в мире массовой культуры и массовой политики. Чесність - понад усе! Що ж до теми "противсіхів", яка періодично закипає в нашому болоті, і якій певною мірою присвячено статтю, то вона розв'язується дуже просто. Відсутність чіткого розуміння власних вимог до влади (у свою чергу - через відсутність власної візії майбутнього країни, яку вони мали б нав'язувати, долучаючи до своїх вимог широкі верстви населення) призводить до того, що вибір інтелектуалами робиться абсолютно на тих самих засадах, на яких робиться і мільйонами наших співгромадян - "наш / не наш", "хороший / поганий", "хоча б вміє розмовляти / зато хозяїн". А в цьому випадку, зрозуміло, абсолютно байдуже, чи врешті решт віддано голос за сердешних, чи за блакитних, чи проти всіх. post comment

не буде ніякої національної революції [14 Dec 2010|11:43pm] vzua@lj також пророкує epic fail донецьких, а разом із тим, можливо, і нашого багатостраждального народу. С другой стороны, если «практические люди» действовали рационально и осмысленно, то этого нельзя сказать о тех, кто должен снабжать их идеями. После прихода Януковича наша «элита» не нашла ничего лучшего, как впасть в привычное сладенькое нытье по поводу украинского языка и во всем происходящем искать руку Москвы. Наши властители дум по прежнему возбуждаются при виде «мерседесов» начальников (или на чем они там теперь ездят) и любят считать их доходы и расходы. Короче говоря, элита выбирает то, что удобнее и привычнее, а не то, что нужно. Не розділяю скептицизму з приводу захисту української, адже вона таки потребує певного захисту, але загалом все вірно. Немає відчуття, що за недооформленими нами справді стоїть якась інтелектуальна еліта (чи як там - "контреліта"), яка щось там насправді має на думці, може видати на гора своє бачення ситуації і (що найважливіше) дати свій варіант вирішення проблеми. Справді, не будемо ж ми вважати елітою Андруховича з Рябчуком, які за вирішення проблеми вважають закрити на неї очі. "Перемогли донецькі? - нахуй Донбас". Навіщо мати з ним справу, спробувати впливати, чи елементарно намагатися зрозуміти тамтешню повсякденність і мотивацію. "Нахуй Донбас", вони ж інтелектуали, хулі. А окрім цього випаду, нічого резонуючого більше за 12 місяців і не пригадую. Ви пригадуєте? ( У нас немає ніякої контреліти, у нас не буде ніякої національної революції ) 1 comment|post comment

мотивація [11 Dec 2010|11:20pm] не втримаюсь. 16.11.2010. Київ, Україна. "НІ податковому кодексу!" http://www.youtube.com/v/Ik1m9htfWNA 11.12.2010. Москва, РФ. "Россия - для русских! Москва - для москвичей!" http://www.youtube.com/v/jc_xy0BxU9Y І справа ж не у формі акцій, ви розумієте. Справа - у мотивації. Зрозуміло, що різна мотивація виникає в першу чергу через різну, так би мовити, ситуацію (в найширшому розумінні). Але ж, е... категорично не хочеться бути частиною тієї ситуації. пір духа post comment

closed, conspiratorial and efficient [02 Dec 2010|11:11pm] Julian Assange: When abusive organizations are in the public spotlight, "they have one of two choices," he said. The first, he continued, "is to reform in such a way that they can be proud of their endeavors, and proud to display them to the public." The second choice, he said, "is to lock down internally and to balkanize, and as a result, of course, cease to be as efficient as they were. To me, that is a very good outcome, because organizations can either be efficient, open and honest, or they can be closed, conspiratorial and inefficient." What he left unsaid but clearly implied was that organizations of the second type eventually fail. Я, знаєте, як і всяка порядна людина, на власній кухні маю власну кухонну думку з приводу всього цього шоу. Брудна "real politics" завжди і всюди існувала, існує і буде існувати. Держава, яка не буде нею займатися, блискавично зникне з політичної карти світу. Але на Заході утворилася специфічна ситуація, коли влада уклала з підвладним їй населенням своєрідний публічний договір - "ви нас ловите, а ми від вас ховаємося", тобто real politics має бути або прихована, або подана населенню у такій обгортці, яку воно радо приймає. Якщо ж влада або недостатньо гарно ховається, або недостатньо добре пояснює - її змінюють на більш спритну. Мені особисто такий публічний договір надзвичайно подобається, бо нічого кращого людство досі не вигадало. ( Read more... ) 3 comments|post comment

Потешные, або молода посмішка української нації (сучасна вистава) [22 Nov 2010|11:42pm] Смішне. Українська нація, як і всі дітлахи, наївно вірить у Діда Мороза, і так само наївно сумує, коли виявляється, що чарівний дідо насправді - перевдягнений татків кум. Цілий день, як і всі, захоплено дивився трансляцію і читав новини (на локальну акцію не встиг, дуже швидко вони розійшлися), і все думав - як це? Навіщо? Як прикро (і дивно!), що така велика юрба взагалі зібралася - і все буде марно. Адже ну що за невимовна дурість - протестувати проти податкового кодексу, погрожуючи імпічментом, і при тому наголошувати на аполітичності акції. Уявімо собі ситуацію, коли в усіх магазинах нашого міста, незалежно від того, яку мережу вони представляють, можна придбати товар Х. Поступово одна компанія витісняє з ринку інші, і одного чудового ранку прибирає товар Х з полиць. Ми обурені! Як так, наш улюблений товар, ви прибрали до лап всю торгівельну мережу і тепер хочете позбавити нас нашого товару! Адже ж ми не на халяву його берем, ми платимо за нього гроші! Де шукати вихід? ( Read more... ) 9 comments|post comment

Геннадій Іванущенко [14 Nov 2010|10:36pm] Продовжують чинити тиск на директора Сумського обласного архіву Геннадія Іванущенка з метою прибрати його (з політичних, ясна річ, мотивів) з посади, яку він обіймає вже п'ять років. Можна довго сперечатися щодо його поглядів як історика, але посада директора архіву є в першу чергу полем діяльності для талановитого організатора. Іванущенко із цією роботою впорався на відмінно: art-yukh@lj: "У 2008 році робоча група Держкомархіву проводила комплексну, а у 2009 – контрольну перевірки Державного архіву Сумської області. За їх наслідками згадана установа, очолювана Г. М. Іванущенком, була віднесена до п’яти найкращих обласних архівів України (2008 р.). Наприклад, Державний архів Сумської області є першим і єдиним в Україні, де повністю оцифровано 57 тисяч (!) актових записів про смерть під час Голодомору. Більше того, ці документи не лише оцифровано, а й опрацьовано краєзнавцями, ученими-істориками, журналістами. Оцифровано також газети з матеріалами на цю тему. ( Read more... ) post comment

Крутяться колеса долі [29 Oct 2010|03:42pm] Прикре видовище - психологічний стан постпомаранчевої публіки. Попри те, що всі мають досвід перемоги у 2004-му, знову звідусіль чути стару плаксиву пісню. Очевидно, це прерогатива навіть не мого покоління, а покоління наших дітей (40 років водив по пустині, ага) - мислити категоріями, відмінними від суцільного плачу й лементу (наприклад такими: "чого я хочу -> що насправді відбувається -> що я особисто можу зробити, щоб мої бажання стали реальністю"). За тужливим голосінням харківських лібералів сховалася очевидна правда про нашого кандидата в мери від ПР - правдивий переляк і невпевненість. ( Read more... ) 2 comments|post comment

Back to 2004 [24 Oct 2010|01:54pm] Друкарня "Фоліо-Плюс", окрім стотисячних накладів ПРівських агіток, друкує фальшиві бюлетені: 1, 2, 3, 4. Понєслась. post comment

Непотрібні факти про ... [20 Oct 2010|02:19pm] Замість робити щось корисне, чи бодай просто працювати, третій день поспіль займаюся невідомо чим. Резільтат можна переглянути за посиланням: Непотрібні факти про Верховну Раду. Там різнокольорові діаграмки і малабукв, так шо не бійтеся тицяти на лінку. post comment

"Російський сценарій" в Україні [07 Oct 2010|10:51pm] У 2000-му році Путіна підтримало 52,94% російських виборців, а у 2004-му - 71,22%. Становлення авторитаризму відбувалося за умови зростання цін на нафту і, відтак, поліпшення життя пересічного громадянина. Авторитаризм у Росії спирається на символи, прийнятні для більшості населення (сильна держава, руське православ'я). Януковича у 2004 році підтримало 39,26% (результат першого туру), у 2010 р. - 35,3% (перший тур). За 6 місяців президентства відсоток задоволених нинішнім курсом керівництва держави зменшився з 41% до 26%. Становлення авторитаризму відбувається в умовах економічної кризи, зростання цін, тиску на бізнес. Авторитаризм спирається на символи, прийнятні для меншості населення (радянізація держави). Наступні кілька років це буде виглядати так. Партія Регіонів перетвориться на адміністративний апарат, оскільки всі більш-менш відповідальні посади, від директора дітсадка до міністра, будуть за партійцями. Загальна кількість примусово-добровільних власників партквитка може сягнути 7-10 мільйонів. Населення, позбавлене опозиції, деградоване економічним пресом, темниками в ЗМІ і остаточним перетворенням судів і МВС на апарат примусу, буде тихо і люто ненавидіти владу і міліцію. Все це буде відбуватися на фоні зміцнення позицій сусідньої Росії у світі і лібералізації її суспільного життя після усунення Путіна від влади. Epic fail, I mean. 15 comments|post comment

navigation [ viewing | most recent entries ]