На сайте Института философии им. Г.С. Сковороды Национальной Академии Наук Украины обнаружил статью аспиранта Харьковской Государственной Академии культуры В.С. Романюка "АВТОР - ЗРИТЕЛЬ" В ПЕРФОРМАНСАХ: ПРОБЛЕМЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ, опубликованную в философском альманахе "Мультиверсум" № 67, 2008 г., содержащую описание и анализ моего сетевого media-art перформанса «ПРОНИКНОВЕНИЕ».
Ниже привожу часть статьи без перевода (укр), полностью с ней можно ознакомиться здесь:
http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_67/Romaniuk.pdf


З Публікацій Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної Академії Наук України 2008 рік.
Мультиверсум. Філософський альманах. № 67 .

Романюк В.С. аспірант Харківської державної академії культури
"АВТОР - ГЛЯДАЧ" У ПЕРФОРМАНСІ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ

Спробуємо переконатися в цьому на прикладі media-art перформансу “Проникнення”, виконаному в мережі Інтернет 30 травня 2007 р. (автор Сергій Коцун). Вибір даного перформансу в якості прикладу є невипадковим, адже його топографічні, структурні та змістовні складові суперечать принципам класичного мистецтва. Заявленою метою “Проникнення” є демонстрація глобальної підміни об’єктивної реальності Глядача, слухача або просто споживача інформації реальністю медійною. Автор декларує те, що проникнення медіа-реальності (реальності, створеної засобами масової інформації) у реальність об'єктивну найчастіше являє собою односторонній потік, у якому глядачеві, читачеві, слухачеві відведено місце споживача медіа-образів, медіа-подій, що у більшості випадків не мають нічого спільного з об'єктивною реальністю глядача.
Для перформативної демонстрації своєї думки митець виконав наступні дії.
Актуальною реальністю Глядача у зазначеному перформансі служать дійсні імена й прізвища учасників, а медіа-простором – стаття “Рекордна ціна за картину Поллока”, опублікована 11 лютого 2006 р. на сайті BBC. Також на організаційному сайті спеціально для перформансу створена сторінка “фальсифікатор”, котра дозволяє організаторам:
a) в автоматичному режимі робити підміну імені й прізвища медіа-образу (Джексона Поллока) у статті “Рекордна ціна за картину...” на імена й прізвища глядачів-учасників;
б) робити адресне електронне поширення листів з посиланням на сфальсифіковану сторінку.
Тобто організатори перформансу в статті “Рекордна ціна за картину Поллока” за допомогою “фальсифікатора” підмінюють “Джексона Поллока”, наприклад, “Сергієм Коцуном” і відправляють лист на електронну поштову скриньку Сергія Коцуна, що містить HTML посилання на сфальсифіковану сторінку.
Таким чином, автором цієї акції було зроблене адресне електронне поширення листів, у тексті яких наводилося посилання на сторінку, імітуючи сайт news.bbc.co.uk зі статтею “Рекордна ціна за картину...”. Усього зафіксовано 1122 “Проникнень”.
Цей перформанс є прикладом взаємодії Автора та учасника перформансу за відсутністю близького особистого контакту. Простір, де відбувається дія, – віртуальний. Об’єднуючим Ланцюгом, що об’єднує Автора, Глядача та “предмет”, є стаття на псевдовідомому в усьому світі інформаційному сайті, в якій кожен читач знаходить своє ім’я. Сама стаття не має цінності ні в світі новин, ні в мистецтві. Проте, окремого значення набуває емоційне сприйняття читачем її змісту. Незважаючи на віртуальність цього перформансу, в “Проникненні” чітко простежується зв'язок між організатором та читачем (в даному випадку роль Глядача мистецької акції трансформувалась в читацьку) саме через предмет акції. Таким чином, залучення читача до предмета та сконструйованого організатором простору виходить на перший план і цим самим досягається головний авторський задум “Проникнення”.